Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Чужий - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Чужий

Электронная книга - «Чужий». Краткое содержание книги:

Торговий буксир «Ностромо» прямує до Землі, аби доставити важливий вантаж. Команда судна перебуває в стані кріогенного гіперсну. Але несподівано автоматика корабля пробуджує екіпаж. Причина — дивний радіосигнал, що надходить із планети LV-426. Імовірно, це прохання про допомогу. До джерела сигналу вирушають капітан Даллас, його помічник Кейн і штурман Ламберт. Вони знаходять потрощений інопланетний зореліт із трупом пілота, а трюмові відсіки корабля повні дивних шкірястих об’єктів, схожих на яйця. Раптово на Кейна нападає істота, що впивається в його обличчя. Дивом урятувавшись, екіпаж повертається на борт «Ностромом». Тепер команда розуміє, що сигнал, який вони чули, не був проханням про допомогу. Це було попередження про смертельну небезпеку. Але вже запізно. Чужий десь поруч…
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 18
Перейти на страницу:

— Думаю, що Даллас умисно ігнорує наші скарги, — насмілився сказати він. — Можливо, він не може видати наказ про те, щоб ми отримали повну премію, але він же ж капітан. Якби він хотів, то міг би надіслати запит або принаймні замовити слово за нас. Це було б дуже доречно.

Він вивчав індикатори із числами, які збільшувалися або зменшувалися вправо і вліво. Люмінесцентна червона лінія, що бігла в центрі дисплея, зупинилися рівно по нулю, розділивши потрібне значення нейтральності на дві половини.

Паркер намірився і далі провадити беззмістовний монолог, розповідати різні історії та скаржитися, але зумер над ними раптом почав монотонно дзижчати.

— Чорт забирай, що там знову трапилося? Щойно трохи розслабишся, усі довкола починають бігати, ніби на срачку.

— Еге ж, — Бретт схилився, щоб краще чути, а мовець прокашлявся.

Це була Ріплі.

— Усім зібратися в кают-компанії.

— Зараз не час обіду, та й для вечері ще зарано, — збентежено сказав Паркер. — Або час вивантажувати нафту, або…

Він запитально глянув на напарника.

— Скоро дізнаємося, — промовив Бретт.

По дорозі до кают-компанії Паркер з огидою оглянув стіни коридору на поверсі «С», які були далеко не стерильними.

— Цікаво, чому вони ніколи не спускаються сюди. Ось де справжня робота.

— Через це ми й отримаємо половину частки. Наш час — це їхній. Так вони це й сприймають.

— А я думаю, що це тхне лайном.

Судячи з тону Паркера, можна було навіть не сумніватися, що він мав на увазі зовсім не запах стін у коридорі…

II

Порівняно невеличка кают-компанія ледь вміщала в себе весь екіпаж. Зазвичай тісноти не відчувалося, оскільки семеро астронавтів практично ніколи не їли одночасно. Цілодобово працюючий автокок мимоволі заохочував індивідуалізм, адже кожен міг поїсти в особисто зручний час. Але зараз, зібравшись усі разом, учасники екіпажу почувалися дискомфортно. Усі переминалися на місці, намагаючись не штовхатися і не діяти одне одному на нерви.

Паркер та Бретт були незадоволені й узагалі не приховували цього. Єдине, що їх заспокоювало, це що техніка була в порядку, тому навіть якщо щось і трапилося, то не з їх провини. Ріплі вже повідомила їм новину про відсутність потрібного пункту призначення, котра всіх збентежила.

Паркер припускав, що всім треба буде знову впасти в гіперсон. Це була клопітка й неприємна процедура, навіть якщо проводити її бездоганно. Паркер стиха вилаявся. Його бісило все, що розділяло його із виплатою в кінці подорожі.

— Капітане, ми знаємо, що не досягли Сонячної системи, — Кейн сказав це від усіх оточуючих, які з очікуванням дивились на Далласа. — Ми далеко від дому, але система корабля прийняла рішення розбудити нас від гіперсну. Час дізнатися чому.

— Зараз і дізнаєтесь, — з готовністю відповів Даллас. — Як відомо, — почав він із поважним виглядом, — «Матір» було запрограмовано на припинення подорожі, вимкнення гіпердвигуна та наше пробудження за певних умов.

Він витримав ефектну паузу й продовжив:

— Ось вони й настали.

— Напевне, сталося щось серйозне, — Ламберт спостерігала за Джонсом, який грався із мигтючим сигнальним пристроєм. — Ви знаєте це. Непросто вивести весь екіпаж із гіперсну. Завжди існує певний ризик.

— Хто б міг подумати, — саркастично пробурмотів Паркер так тихо, що це розчув лише Бретт.

— Вам усім буде цікаво, — продовжував Даллас. — Нас розбудили по тривозі, яка не стосується «Ностромо». Як стверджує «Матір», корабель у чудовому стані.

Переповненою кают-компанією прокотився полегшений видих: «Ну слава Богу».

— Небезпека полягає в іншому, зокрема в невідомій системі, де ми зараз перебуваємо, на одній із її планет. Зараз ми наближаємось до цієї планети, — він зиркнув на Еша, котрий кивнув на знак згоди. — Ми отримали сигнал від невідомого джерела. Там були перешкоди, і «Матері» знадобився певний час, щоб розшифрувати його. Але це точно аварійний сигнал.

— Пхе, це не має сенсу, — Ламберт теж виглядала збентежено. — Серед усіх стандартних сигналів екстрені виклики є найбільш зрозумілими та простими. Тому в «Матері» не повинно виникати жодних проблем із розшифровкою.

— «Матір» припускає, що йдеться не про стандартний сигнал про допомогу. Це акустичний сигнал радіомаяка, який повторюється кожні дванадцять секунд. Звичайний сигнал. Утім, «Матір» вважає, що сигнал має позаземне походження.

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 18
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)