Чужий

— Наближаємось до апогею орбіти. Увага! Двадцять секунд, дев’ятнадцять, вісімнадцять… — Ламберт рахувала, поки її напарники навколо напружено працювали.

— Нахил по правому борту на дев’яносто два градуси, — діловито оголосив Кейн.

Буксир та нафтоочисна установка перекрутилися, виконавши пірует у відкритому космосі. Допоміжні двигуни ненадовго увімкнулися, освітивши хвіст.

— Вихід на екваторіальну орбіту пройшов успішно, — оголосив Еш. Під ними безтурботно крутилася мініатюрна планета.

— Дай мені дані про тиск у відділенні управління електронними пристроями.

Еш поглянув на манометри, не повертаючись до Далласа.

— Три цілих сорок п’ять сотих Ньютона на ем сі у квадраті[4]… близько тридцяти п’яти тисяч паскаль, сер.

— Дай знати, раптом щось зміниться.

— Ти подбав про керування рівнем резервування, яке вимикає пристрої управління керуючим гіроскопом[5], поки ми займалися справами?

— Так.

— Система збору інформації гальмує управління керуючим гіроскопом. Ми будемо прискорювати її за допомогою установки відслідковування та управління, а моніторинг будемо здійснювати за допомогою цифрових комп’ютерів УПР та комп’ютерного інтерфейсу. Тобі від цього легше?

— Набагато.

Еш був забавним хлопцем, який ставився до всіх холоднокровно і одночасно по-дружньому, до того ж відмінним спеціалістом. Нічого не могло збити його з пантелику. Підтримка наукового співробітника надавала Далласу впевненості під час прийняття рішень.

— Готуємось до роз’єднання з платформою, — сказав Еш і увімкнув тумблер невеликого пристрою. — Інженерне відділення, готуємось до роз’єднання із платформою.

— L-вирівнювання по лівому борту, по правому борту шлях вільний, — доповів Паркер без звичного сарказму.

— Задній фал[6] готовий до роз’єднання, — додав Бретт.

— Перетинаємо термінатор[7], — доповіла Ламберт. — Входимо на неосвітлену сторону.

Внизу нечітка заокруглена лінія розділяла густі хмари. З одного боку вони були яскраво освітленими, а з іншого були могильно-чорними.

— Підйом. Підйом. Режим готовності, — Ламберт по черзі клацала вимикачами. — Режим готовності. П’ятнадцять секунд… десять… п’ять… чотири. Три. Два. Один. Замок.

— Роз’єднуємось, — коротко наказав Даллас.

Між «Ностромо» та масивними резервуарами з нафтоочисною установкою, які почали дрейфувати по орбіті, захурделився газ. Дві штучні конструкції — одна порівняно невелика з людьми, інша — величезна та безлюдна — повільно роз’єдналися. Даллас уважно спостерігав за роз’єднанням на екрані номер два.

— Фал вільний, — оголосила Ріплі після короткої паузи.

— Точність скориговано. — Кейн відкинувся в кріслі, розслабившись на декілька секунд. — Усе вільне. Роз’єднання пройшло успішно, пошкоджень немає.