Втеча майстра Пінзеля

При перших сутінках гості сіли до столу. Козачки запалили ароматичні палички і товстелезні свічки в канделябрах. Настрій був пречудовий у всіх, окрім Зосі. Та прийшла у червоній сукні, фатально подібній до нових суконь прислуги пані Пінзелевої. Тепер бідна Зося з ненавистю дивилася на дівчат-русинок, вишикуваних на веранді, і втішалася лише тим, що була, на відміну від ці хлопок, природною білявкою.

Перший тост з мозельським підняли за здоров'я Його Величності короля і курфюрста Авґуста. Шістдесятип'ятирічний суверен Польщі і Саксонії довго й важко хворів, уся Річ Посполита очікувала його швидкої смерті. Кавалер Анцо зацікавив усіх присутніх повідомленням, що, незважаючи хворобу, король зробив вагітною свою нову фаворитку, шістнадцятирічну баронесу фон Нетцдорф, казкової краси моравську білявку, наближену до Дрезденського Королівського Двору під час останніх Різдвяних карнавалів. Він також розповів про щасливого батька юної баронеси, який кілька місяців тому отримав від корони у відкуп багатющі срібні копалини. Товариство обмінялося принагідними репліками. Отець Мартинович закурив довгу вишневу люльку. Запах медового тютюну швидко перебив запах сандалових і мускатних паличок.

Гнояк виявив доречну поінформованість, розповівши, що молодший з Чарторийських минулого року отримав з Парижу велику гравюру, що повторювала знамениту еротичну картину академіка Буше «Одаліска зі світлим волоссям», яка дев'ять років тому викликала скандал у Паризькому Салоні. Гравюру, за твердженням одописця, супроводжувала письмова плітка (чи то анекдот), котра стверджувала, що метрові Буше позувала не якась там повія, але дванадцятирічна мадемуазель О'Мерфі, коханка самого Людовіка XV, золотоволоса окраса королівського гарему з Оленячого парку. Гнояк також повідомив, що серед наложниць Чарторийського є одна юна дівчинка з міщанської родини, яка надзвичайно подібна до моделі метра Буше, й князь із того неймовірно тішиться.

Зося подумки зауважила, що якби вона жила не в цьому прикордонному свинарнику, а в галантній Європі, то теж могла би сподобатися якомусь королю, князеві або принцу, танцювати на карнавалах, позувати академікам й отримувати коштовні подарунки. Від цієї думки вона ще більше засумувала. Фон Керм почав розважати її перевіреними штабними жартами, але навіть вони не змогли втішити прекрасну шляхтянку.

Тим часом «імператор Іоанн Антонович», достатньо оцінивши гусячий паштет, підтримав розмову в тому плані, що, на відміну від старого мудрого Авґуста та куртуазного Людовіка, пришелепкуватий наступник російського трону має за фаворитку не чарівну дівчину з порядного дому, а страшну потвору Лізку Воронцову, яка виглядає як дешева трактирна повія і цілодобово пиячить з голштинськими офіцерами. Кавалер Анцо підтвердив правдивість повідомлення «імператора», але зауважив, що особисто знає канцлера графа Романа Воронцова, батька російської фаворитки, і вважає його не тільки порядним шляхтичем і видатним державним діячем, але й глибоким містиком. «Імператор» набундючився й наказав козачкові негайно вкраяти для нього шматок фаршированого коропа.