Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалося

Анжеліка Г’юстон благословила мене, а сьогодні я благословляю тебе.

Нехай я не маю Оскара, зате сходила чимало складних маршрутів. Падала. Набивала синці й обдирала собі шкіру на всьому тілі. Бачила, як кров змішується з землею. Але я вставала, обтріпувалася, давала ранам загоїтися і поверталася на довбаний підйом. Ти теж можеш. Ти достойна. Ти здатна на таке, про що сама ще не знаєш, тож виходь і пробуй. Маю для тебе хорошу й погану новину: хороша полягає в тому, що все, що ти хочеш, усі вершини, які прагнеш підкорити, — ти можеш. Цілком можеш, для цього просто потрібно працювати, а ти здатна працювати. Погана новина в тому, що тобі доведеться це зробити. Немає варіанту глянути на гору і сказати «я не можу». Жодних задніх думок. Вір у себе, у свою спроможність подолати обмеження, які ані ти сама, ані інші на тебе не накладали.

Маєш проблеми із вірою в себе? Не хвилюйся. Віра практикується. Це звичка, яку ми всі можемо виробити. Усі ці ритуали любові до себе, до свого тіла, про які ти читаєш, мають на меті навчити твоє тіло вірити. Збираючись, як Клеопатра, роблячи щось приємне для себе щодня, приймаючи ванни, дозволяючи собі почуватися комфортно у власній шкірі, збираючи амулет, маючи фізичний простір, де сприймаєш себе всерйоз, тримаючи свій дім в порядку для себе та для гостей, правильно харчуючись, уникаючи того, від чого тобі зле, звертаючись по медичну допомогу, коли потрібно, — усе це способи, в які ти вибудовуєш віру, що дасть нам, жити тим життям, яке хочемо прожити, яким би ми пишалися і яке дарувало б радість.

Наважся піти в похід маршрутом, який так тебе цікавить, замотай руки боксерським бинтом і наважся на перший урок боксу, запишися на балет, навіть якщо знаєш, що це не буде легко. Будь готова сяяти, коли робитимеш те, що видавалося неможливим. Може, ідеально й не вдасться. Може, пірует не буде схожий на пірует, а ти скидатимешся радше на дворічну дитину, що вчиться ходити, ніж на балерину, але то все дурниці. Не має значення, як ти виконаєш те чи те. Найважливіше, що ти спробуєш. І не має вдалішого часу на це, ніж просто зараз. Розумієш? Що це воно і є? Щоб повірити в себе, маєш наростити цю віру, і найліпший спосіб це утнути — через фізичну активність. Повір у свої суглоби, м’язи, свій піт. Крок за кроком відчуєш, як віра пульсує в тобі й веде до наступного виклику.

Прошу, не став обмежень на те, ким ти могла би бути й що могла б досягти. Скинь із себе ганчір’я сумнівів, яке тягне донизу. І лізь угору, крихітко, лізь.

Чекатиму на тебе там.