Гумор та сатира [збірка]

А з неї завжди світла голова,

– Є наслідки! — кричав він іронічно, –

Мер не відчув, а місто відчува!

І тут мені у грудях стало гірко,

Туман розвіявсь, зникли всі табу:

— Я знаю, друзі, то є перевірка,

Яку проводить рідна СБУ.

Слідкує, хто, коли, з якого дому,

Подзвонить в ЖЕК і розпочне ниття,

Безглуздо, безідейно, несвідомо,

Мовляв, зеленим стало в нас життя.

А то є зрада — скарги або стони…

Спускалась ніч, минав суворий день.

І вимкнули ми дружно телефони,

І заспівали радісних пісень!

«За все хороше» пили без турботи,

Аж поки ранок глянув із вікна.

І раптом нам явилася Істота!

Уся зелена і на всіх одна.

Вона сказала: — Мучитись не треба,

Лякатись теж не треба, майне геррн,

Зелене — то є вірус «ПУТІНЕБОЛ».

Він не шкідливий — правду каже мер.

Навіть корисний! Бо, як входить в мозок,

Вже не турбують розміри зарплат,

І взагалі уся житейська проза,

І відкривається оте «кто виноват?»,

Хто винний в тому, що хворіє гривня,

Що нас ведуть вожді без голови,

Що Рада в нас не дуже і чарівна,

І головне — НЕ ВИННІ В ТОМУ ВИ!

І ми вклонились низенько Істоті,

І зникли разом сумніви лихі,

Бо нам здавалось, ніби ми в прольоті,

Що розвели нас, як тупих лохів.

І кинулися разом ми до крану,

І в нас текла ота вода жива,

І розум наш дійшов такого стану,

Що хоч убий нас — все нам трин-трава!

І вийшли ми, співаючи, із дому,

І в пісні розчинялася біда:

«И снится нам не рокот космодрома —

Зелёная! Зелёная вода!»