Гумор та сатира [збірка]

Ми крокуєм чітко, грізно,

Кожен прапора трима!

Ворог каже: є фашизм.

Ні! Фашизму в нас нема!

І щоб ворог клятий, клятий

Взяв назад свої слова,

Ми йдемо фашизм шукати —

Ліва! Права! Раз і два!

В ногу! Пісню! Час буремний,

Героїчний, славний час!

Ох, до чого ж це приємно,

Що лякаються всі нас!

— Стій, студенте! Стій, юначе!

Той упав, лежить в багні.

— Ти фашизму тут не бачив?

Тихо мукає: ні, ні…

Йде Хрещатиком туристка.

— Гей, німкине, пострівай!

Ти десь бачила фашистів?

— Вас? Фашизмус? Найн, найн, найн!

Далі йдем, співаєм хором,

Течемо, немов ріка.

Руку вгору! Руку вгору!

Це зарядка в нас така.

Раптом дядя, скаче радо,

Бо Майдану ветеран.

— Знаєш, дядю, брешуть гади

Про фашизм і про Майдан.

Заридав, аж до ікоти,

Весь зайшовся до соплів,

Парив щось про Гейне, Гете

І про інших москалів.

Задовбав довгоязикий,

Все верзе не до пуття!

Хоч і свій, а дали в пику,

Ну, і кинули в сміття.

День волали ми до хрипу:

— Де фашизм?! Мовчить юрма.

Запалили смолоскипи,

Знов шукаємо — нема!

Журналісти кажуть: чисто,

Хоч всю землю перерий!

А в нас чесних журналістів —

Як бл. дей на Окружній!

Тут наш фюрер, тобто, гетьман,

Каже, старший побратим:

— Десь в селі, хтось крикнув «геть» нам,

І ще плюнув перед тим.

І сказала там бабуся:

— Дочекались ми біди.

І в такім ворожім дусі