ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
До того ж Google має цілу команду оцінювачів, які перевіряють стандартизовані списки найпоширеніших пошукових запитів. Ці списки формуються автоматично. Коли Google починала, списки запитів складали програмісти, і вони ж оцінювали результати. Десь 2003 чи 2004 року Google створила окремий відділ із контролю за якістю пошукової системи, який відповідає за оцінювання. У відділі працюють не тільки фахівці з розробки пошукових систем, а й статистично значуща група зовнішніх користувачів. Ці користувачі виконують роль «Механічного турка»: кажуть «круто» або «фігня», оцінюючи численні результати пошуку. 2015 року Google опублікувала інструкцію з організації роботи відділу з контролю за якістю пошукової системи185.
Варто наголосити: коли оцінювачі знаходять проблему, Google не проштовхує сайт вручну нагору чи вниз. Виявивши відхилення, тобто підібраний алгоритмом результат, що не відповідає очікуванням тестувальників, Google намагається з’ясувати: які потрібні додаткові фактори або фільтри в алгоритмі, щоб результат був максимально наближений до пошуків користувачів?
Самого оцінювання недостатньо, щоб миттєво вирішити проблему в пошуку. Якось алгоритм визначив, що найбільш доцільним результатом на запит «Глейшер Бей» (Glacier Bay) є сайт про однойменну компанію — виробника кранів і раковин, а не про національний парк США. Алгоритм не схибив: справді багато людей шукають посилання на бренд сантехніки. Проте користувачі дивувалися, чому пошуковик не видає першою інформацію про парк.
Із моєю O’Reilly Media трапилася схожа плутанина. Раніше компанія називалася O’Reilly&Associates, і наш сайт був одним із перших в інтернеті. Ми викладали багато контенту — сторінки з високоякісною інформацією, особливо доцільною для поціновувачів всесвітньої мережі, що зароджувалася. Тож на нашому сайті було багато зовнішніх посилань, і в нього був високий рейтинг у пошуковику. Система тоді базувалася на такому собі Google-алфавіті — топ-лісті результатів на кожну літеру. Моїй компанії належала літера «o». А як тоді бути O’Reilly Auto Parts — продавцеві автозапчастин, включеному в перелік найуспішніших американських корпорацій Fortune 500? Інформація про цю компанію не з’являлася навіть на першій сторінці пошукових результатів.
Протягом деякого часу, поки не вдалося виправити алгоритм, Google ділила сторінки на дві частини. У випадку Глейшер Бей, національному парку відводилася верхня половина посилань, а раковинам, унітазам і кранам — нижня. У випадку O’Reilly, я і журналіст Білл О’Райлі ділилися верхньою половиною сторінки, а O’Reilly Auto Parts дістала нижню. Згодом Google вдосконалила алгоритми ранжування настільки, що змогла перемежовувати результати.
Алгоритми доводиться постійно оновлювати й через те, що автори веб-сторінок підлаштовуються до системи. Ларрі з Сергієм писали про цю проблему ще в першій публікації про пошуковик:
Мережева база даних відрізняється від традиційних тим, що контролювати контент, який люди викладають в інтернет, практично неможливо. Можливість опублікувати, що заманеться, вкупі з величезним впливом пошуковиків на маршрутизацію трафіку і прагненням деяких компаній маніпулювати пошуковими системами заради прибутку, виливається в серйозну проблему186.
«Серйозна проблема» — то ще м’яко сказано. Підприємці заснували безліч компаній суто для того, щоб обманювати систему. Багато змін вносили в пошукові алгоритми Google у відповідь на «веб-спам», як це стали називати. Навіть коли не хитрували, розробники сайтів робили все можливе, щоб покращити рейтинг. З’явилася нова галузь — пошукова оптимізація, або SEO. Консультанти, обізнані з найдієвішими способами, підказували клієнтам, як структурувати веб-сторінку; які ключові слова внести в документ, щоб впливати на результати пошуку; чому важливо, щоб сайти з високим рейтингом робили на них посилання, та інші тонкощі.
Поширилося «чорне SEO»: спеціальні сайти, завданням яких є ошукати пошукову систему й порушити правила пошуковика. Серед «чорних» методів: наповнення веб-сторінки невидимим текстом, якого не бачать люди, але який читає пошуковик; створення великих «контент-ферм», що містять згенерований алгоритмами контент низької якості, зокрема всі необхідні ключові слова, проте мало корисної інформації для користувачів; сторінки, які дають посилання одна на одну, створюють враження, ніби люди справді на них заходять і цікавляться інформацією. Google запровадила багато оновлень у пошукових алгоритмах, щоб боротися зі спамом. Будь-яка популярна онлайн-служба мусить вести запеклу боротьбу зі шкідниками.