Наказано вижити
- Автор: Семенов Юлиан Семенович
- Серия: Штирлиц #9
- Год: 1986
- Язык: украинский
- Год: Молодь
- Переводчик: Надія Орлова
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Наказано вижити». Краткое содержание книги:
Дія роману, побудованого на документальній основі, відбувається напередодні краху гітлерівського рейху, коли реакціонери з ОСС (нинішнє ЦРУ) намагалися заключити сепаратну угоду з нацистськими ватажками.
Головний герой книги Максим Максимович Ісаєв — Штірліц, дзержинець-інтернаціоналіст, в найтяжчих умовах героїчно виконує свій обов'язок перед Батьківщиною.
6. Припускаючи, що Гесс приземлився на одному з військових аеродромів у районі Кельна або ж на окупованій території Голландії, щоб підзаправитися пальним, люфтваффе запитували і з цього приводу. Ми одержали відповідь, в якій категорично відкидається така можливість.
7. З даних, що надійшли з Глазго, все-таки стає очевидно, що в одному з підвісних баків «мессершмітта», який розбився в Шотландії, було знайдено пальне, тоді як без підзаправки і без додаткових баків літак не зміг би досягти берегів Англії.
8. Наприкінці березня 1941 року генерала люфтваффе Удета, найдовіренішого кумира рейхсмаршала Герінга, передислокували на південь Норвегії з ескадрильєю «мессершміттів» для «конвоювання суден». Всі його машини були типу «Церштьорер», тобто саме такі, на якій вилетів з Аугсбурга заступник фюрера. Штаб Удета не захотів чи не зміг подати в НСДАП відомості про польоти офіцерів ескадрильї 10 травня 1941 року, тому що, за його словами, документи ці згоріли під час бомбардування.
9. За свідченням генерала люфтваффе Адольфа Галланда, який командував ескадрильєю «мессершміттів», що дислокувалися на узбережжі Північного моря, саме в тому місці, де мав пролітати Гесс, йому подзвонив рейхсмаршал Герінг і зажадав підняти в повітря ескадрилью, щоб збити літак, на якому летить в Англію заступник фюрера, який «з'їхав з глузду». Це було ввечері 10 травня, тобто через годину чи дві після вильоту «мессершмітта» з Аугсбурга, ще до того моменту, як він наблизився до узбережжя. Але назавтра у штаб-квартирі фюрера, куди Герінга викликали разом з інтими лідерами НСДАП на екстрену нараду у справі Гесса, рейхсмаршал заявив, що він нічого не знає про політ Гесса.
10. Судячи з інформації, що надійшла з Лондона, медичний огляд Гесса не зафіксував якихось шрамів на тілі полоненого. Тоді як у медичній картці, написаній у нашому військовому госпіталі 23 листопада 1937 року, зазначено про такі шрами, які дістав заступник фюрера на полях битв: 12 червня 1916 року його поранено в ліву руку і в ногу осколком снаряда під Думантом; 25 липня 1917 року його знову поранено в ліву руку; 8 серпня 1917 року поранено біля Унгуреана кулею в ліве стегно.
11. Судячи з інформації, що надійшла з Глазго, міністерство оборони Великобританії зберігає досьє на всі авіакатастрофи, що сталися на території країни; але даних про аварію «мессершмітта», на якому прилетів Гесс, у справах міністерства оборони начебто немає.
12. За відомостями, що їх одержали з Дубліна, військовий кабінет Черчілля заборонив робити фотографії Гесса. В травні 1940 року фюрер найбільше побоювався, що британці, використавши наркотики, підведуть Гесса до радіомікрофонів і він говоритиме про рейх; але цього не сталося, бо всі в Німеччині добре знають його голос. В одному з секретних меморандумів, які було направлено в кабінет Черчілля з того табору, де перебуває зараз полонений, наводилися слова Гесса про те, як він дружив з рейхсмаршалом Герінгом, хоч усім відомі їхні напружені стосунки, і при цьому лаяв рейхсфюрера СС, незважаючи на те, що їх зв'язувала дружба. Говорилося також про те, що полонений їсть м'ясо й рибу, причому жадібно й плямкаючи, тоді як заступник фюрера — вегетаріанець і завжди відзначався надзвичайно витонченими манерами.
13. Зараз у світлі зрадницьких переговорів з Заходом можна зробити остаточний висновок, що контакти ці розпочалися не вчора і не тільки Канарісом і Шелленбергом.
Альбрехта Хаусхофера, сина відомого засновника геополітики Ганса Хаусхофера, Гесс послав ще 27 квітня 1940 року в Женеву, щоб той зустрівся з президентом шведського Червоного Хреста доктором Буркхардом; під час цієї зустрічі обговорювалося питання про необхідність укладення миру між рейхом і Великобританією. Той самий Альбрехт Хаусхофер за безпосереднім дорученням Гесса підтримував контакт з «пані Робертс» у Лісабоні з метою підготувати грунт для укладення мирного договору з Лондоном. Отже, заступник фюрера мав надійну мережу зв'язків на Заході з тими, хто ладен був зробити все можливе, щоб сприяти його ідеї миру між Берліном і Лондоном напередодні початку операції «Барбаросса».