Час великої гри. Фантоми 2079 року
- Автор: Щербак Юрий Николаевич
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-003-2
- Жанр: Киберпанк
Электронная книга - «Час великої гри. Фантоми 2079 року». Краткое содержание книги:
У центрі роману «Час Великої Гри» — драматична доля головного героя, генерала української розвідки Ігоря Гайдука. Діючи в період Великої Темряви та після її закінчення, беручи участь у жорстокій політичній боротьбі, наражаючись на смертельний ризик, генерал Гайдук приймає доленосне рішення…
Роман «Час Великої Гри» продовжує стильову лінію «Часу смертохристів» — поєднання магічного реалізму з гротеском, включно з «міфологічними» сценами за участю Христа і Сатани.
Тому він вирішив думати: проаналізувати ситуації і зрозуміти можливі помилки і можливі шляхи вирішення проблем. Так його колись навчали раціональні аналітики Генерального штабу і ВІРУ, які були переконані, що вміють з плутанини думок, сумнівів, вагань і безлічі відгалужень людської мислі видобути щось геометрично струнке і логічне.
Він по–своєму розумів, що проблема — як кинутий на гладінь води камінь, що породжує концентричні кола питань. Сьогодні таким каменем був вибух навпроти Іллінської церкви. Додатковим камінцем — можливо, не пов'язаним з вибухом — був замах на «Козака Мамая» по дорозі на вінчання. Від маленького камінця слідів не лишилося — ні мертвих, ні поранених assassins не знайшли, — тільки стріляні гільзи калібру 7,62, калюжі крові та потрощені автоматними чергами Гайдука дерева. Але запитання лишилися і цікавили Гайдука. Вибух породив багато концентричних кіл: це могла бути справа «Вовків Півночі». Але так само не відкидалися внутрішньополітичні варіанти — якась партія чи група людей хоче вийти на арену політичної боротьби, залишивши п'ятиметрову воронку вбитих і поранених, породивши страх — принизливий, тваринний, ірраціональний. Почекаємо, коли хтось візьме на себе відповідальність за вибух. А якщо не візьме? Розслідування вибуху — це справа Чаленка та його людей. Чаленко. Де він був під час вибуху? Чому військові розвідники, яких виставив Гайдук на посилення охорони віча, відреагували першими? Випадковість?
Він знав, наскільки складною є проблема атрибуції: визначення ворога. Хто завдав удару? Радянський Союз загинув, не визначивши, хто його головний ворог. Бо ворогами були оголошені всі — і лояльні громадяни, і ті іноземні країни, які не хотіли наражатися на конфлікт з «імперією зла». Третя і Четверта світові війни почалися в умовах відсутності достовірної атрибуції — коли не відомо було, хто, яка країна чи яка сила розпочали війну Страх, непевність і взаємні підозри визначали атмосферу початкової стадії цих воєн.
«Підозри, як голодні вівчарки, — подумав він. — Одразу беруть слід і женуться за своєю жертвою, не розуміючи, що це може бути фальшивий слід, що легко розтерзати невинного. Оскільки видача бензину з «Валер'яновими краплями» поки що централізована, треба встановити, хто і від чийого імені отримав бензин для заправки вантажівки.
Понівечений обгорілий номер автомобіля знайдено. Він значиться в реєстрі автомобілів, що стояли на Контрактовій площі. Чому він не викликав підозру поліції? Був чистий, без вибухівки, чи не помітили — чи не схотіли помітити — смертельний ладунок?»
А раптом це смертохристи? Він згадав, що настоятель Іллінської церкви отець Ілларіон — близький друг владики Ізидора — піддав анафемі смертохристів ще в 2077 році, повторюючи цю анафему під час кожного богослужіння.
Раптом у темну воду його думок упав ще один камінь — не камінь, а справжня брила: вибух на стадіоні імені Андрія Боголюбського напередодні футбольного матчу між командами «Суздаль» та «Норд», коли загинуло понад тисячу людей. Дивний збіг обставин: підірвано трибуну для VIP–гостей, на якій мала бути і українська делегація. Тільки взяття у полон скандоруса Святополка внесло корективи — і вони змушені були змінити графік перебування і вилетіти з Суздаля раніше, ніж передбачалося графіком. Сталося так, що загинула частина учасників і гостей коронування, але сам цар уцілів: його золоті сани, запряжені чотирма вороними кіньми, тільки наближалися до брам стадіону коли пролунав вибух. Чи перетинаються концентричні кола суздальського та київського вибухів?
Хтось не хоче відродження державності на землях колишньої УВКФД. Але чи означає вибух у Суздалі, що Хтось не бажає бачити відновлення Імперії Двоголового Орла? Схожі наслідки не свідчать про ідентичність причин. Ключовим тут є — чи залишився в живих під час суздальського вибуху загадковий Фенрир Сьомий, він же — великий князь Чорногорський Драгоєвич?
Гайдук зрадів, бо безсоння розкривало перед ним свої перші таємниці. В скупих повідомленнях з Суздаля не йшлося про долю «великого князя Чорногорського». Потрібна була надійніша інформація.
Він кілька разів намагався зрозуміти, як вирішити цю проблему вигадував різні неймовірні варіанти (використання китайських народних добровольців з China‑town, які поклялися помститись за загибель своїх товаришів у російських лісах), але концентричні кола питань заплутувались і накладалися одне на одне, доки нарешті одне просте рішення не спало йому на думку Він ледве не заснув, втрачаючи раціональний лад думок, але безсоння чинило опір, не поступалося, поставивши перед Гайдуком ще одне — можливо, найважливіше — питання: навіщо він вихопився перед делегатами віча зі своїм напівблаганням–напівультиматумом одразу після вибуху зламавши весь стрункий сценарій політичної гри як Василеві Волі, так і його опонентам? Це був дійсно божевільний, спонтанний вчинок — чи точний, жорстко розрахований хід, який поставив його в центр подій по створенню нової держави? Навіть перед недремним оком безсоння, перед глибинами ночі, в якій ховалися фантоми минулого, що переслідували Гайдука, він побоявся дати відповідь на це запитання.