Золотий маг. Книга 1. Зерно

— Я розумію. Важко починати все з початку посередині життя. Але у тебе є мізки, знання, хитрість і жага до пригод. Не втрачай себе, свою віру, гумор і надію. Ти зможеш. А я буду чекати та вірити, — сказала Ліна з материнським теплом і крадькома витерла очі.

— Це краще, ніж гнити і старіти без мети. Нехай буде, як завгодно Богові. Я готовий, — впевнено промовив Нік, встав, подивився в небо та перехрестився.

— От і добре. Будемо рухатися, — почала підготовку до переміщення мольфарка. Вона дістала з кишені мантії два срібних браслети з великими чорними камінцями. Один наділа собі на руку, другий простягнула Ніку.

— Одягай. За допомогою цих браслетів перетворюється проста магічна сила в силу гравітонів. Вона в свою чергу, взаємодіючи з плитою порталу, дозволяє переміщуватися між світами. Маг надягає браслет або кільце, насичує його своєю енергією, а коли камінь буде сповнений сили, повинен вимовити слова переносу. Ці слова — не магічне заклинання, а просто вказівка місця, куди треба потрапити, але на стародавній мові Вищих Богів. На Франі є щонайменше з десяток порталів, у тому числі у нас в замку Деч. Зараз я скажу тобі, як звучить фраза перенесення на Фран саме в замок Деч. Будь ласка, запам’ятай її. Фразам перенесення в інші місця тебе навчить Зонколан. Більшістю порталів ти скористатися сам не зможеш, бо слова перенесення зберігаються в суворій таємниці і переміститися туди ти зможеш тільки за допомогою мага-транспортника, але код перенесення, наприклад в головний портал в Школі Ордену Каса Альєнте, знають майже всі маги. Сьогодні тобі не треба буде вимовляти слова переносу, це зроблю я. Досить того, що я буду тримати тебе за руку. Але треба, щоб ти запам’ятав їх на все життя. Невідомо куди тебе занесе доля, аби ти завжди міг повернутися в замок клану Драконів. А чому ти не одягнув браслет?

Нік покрутив браслет в руках і повернув його здивованій Ліні. Він помітив, як пробіг переляк на її обличчі. Вона злякалася, що він передумав.

— Ще один маленький подарунок від Гуру, — посміхнувшись, заспокоїв її Нік. — На моє прохання він витатуював мені магічний знак переміщення на руці під шкірою. Тож тепер я ходячий браслет для переміщення. І нехай я не володію даром транспортника, але тепер переміщення для мене будуть трохи простіші. А інакше довелося б весь час тягати з собою або браслет, або кільце.

— От бачиш, а ти називав Вищого непотрібним, — здивувалася такій новині магеса. — Я вже тобі казала, що він за вашу першу зустріч дав тобі стільки, скільки не те що маги, цілі покоління магів не отримують від нього за все життя. Мабуть, ти дуже йому потрібен. Зізнавайся, скільки ще його подарунків ти від мене приховав?

— Це був останній. Чесно, — відповів Нік. — Думаю, що можна було вимагати більше, але я просто поки не придумав, що просити.

— Ну ти й нахаба! Дивись, розлютиш його, так забере й те, що вже дав, — попередила Ліна. — А тепер будь уважніший. Фраза перенесення в замок Деч звучить так: «Авон Вона Ні Туатахі Таракона». Давай спробуй повторити. Ще раз. Ну, більш-менш. Отже, ми стаємо на плиту порталу. Всі речі тримай при собі. Вливаєш енергію в свій знак переміщення, а коли я побачу, що він повний, вимовлю слова. Головне — не бійся, не рухайся і не відпускай мою руку. Нічого страшного не станеться. Тривати це буде не дуже довго. Ну що, готовий?