Золотий маг. Книга 1. Зерно

— Це найкращий сейф, який я зміг знайти, — випалив він. — Я не думаю, що його можливо комусь відкрити на Франі. Це найміцніша сталь, його не відкрити, не знаючи шифру, його не побити ніякими кувалдами, він не горить. Максимум, що вони можуть зробити, це втопити його, але це все одно не дасть їм дістатися до вмісту. Ну, буде для них дивний міцний залізний ящик, який вони не зможуть зламати.

— Вибач мене, — щиро сказала мольфарка. — Я поставила справу вище людських почуттів. Це все з мого далекого минулого життя. Часто доводилося жертвувати не тільки часом, грошима, здоров’ям, але й життями інших. А іноді я ловила себе на думці, що перестала відчувати, для мене люди стали тільки засобом досягнення мети, виконання місії, вирішення проблеми. Напевно, в основному через це я покинула Фран. Повір, мені непросто відправляти тебе в мій світ та ще й напередодні страшних подій. Але ми повинні хоча б спробувати, хоча б дати маленький шанс вижити тому світу. Вибач мене, що втягнула тебе в це. Я дуже вірю, що у тебе все вийде. І досить губи дути! Збирай речі. Нам треба поїсти і вже виходити. Тобі тягнути все це до порталу, а мені ще багато чого треба розповісти.

Ще було рано обідати, але, зайшовши до їдальні, Нік побачив, що стіл накритий, а решта жителів будинку вже їх чекають. Іван і Галина не знали, не розуміли, куди від них мав їхати Нік, тому були спокійними, хіба що здивувалися настільки ранньому обіду. Аня була схвильована. Було видно, що вона знає про подорож Ніка на Фран. На обличчі була схвильованість за його долю і цікавість. До кінця обіду тиша за столом стала нестерпною, тому Ліна першою закінчила обідати та поквапила інших.

На узліссі їх зустріла вже звична Ніку сіра трійця. Прайм зрадів, побачивши його, та почав бігати навколо, вимагаючи гри, але Ліна провела перед собою рукою і вовки, як по команді, заспокоїлися та почесним ескортом супроводжували їх на деякій відстані позаду. Зрідка до нього долинало невдоволене бурчання Прайма, якого позбавили розваги. Мольфарка взяла Ніка під руку, і вони повільно пішли по знайомій стежці, сховані від яскравого сонця густою кроною дерев. З боку це могло здатися передобідньою прогулянкою мами з сином.

— Гаразд, Ніку, повернімося до наших справ. Часу у нас не дуже багато, я хотіла тобі ще трохи розповісти про те, що і хто тебе чекає на Франі. Ти знаєш, що я вже давно не була в Школі, тому те, що відбувається в магічному світі, зараз знаю здебільше з розповідей Зонколана. Але давай по порядку. Перша людина, якій ти можеш довіряти, — це Зонколан. Він знає майже все, ну, крім твоїх додаткових здібностей, які ти отримав. Я йому довіряю. Він чесний, трохи впертий, гранично відданий клану і Ордену Каса Альєнте, але немає в ньому хитрості, спритності та далекоглядності, що так зараз потрібно. Він прямий як у словах, так і у вчинках, має велику вагу серед магів, через що його сильно недолюблюють Вогняні. З ними ситуація досить складна. З одного боку, начебто вони намагаються дотримуватися магічних законів, з іншого — хочуть отримати всю владу в магічному Ордені. Вже давно саме маг клану Лисиць є придворним магом у короля. Звуть його Магістр Дорінг. Як не сумно, колишній мій учень. Дуже сильний маг Впливу. Легко читає думки і маніпулює потім людьми. Рідкісна сволота, кар’єрист, самозакоханий, до того ж розумний, хитрий, слизький. Як мені розповідав Зонколан, марить абсолютною владою, хоче під себе підім'яти весь магічний Орден Каса Альєнте, добре що поки йому це не вдалося. Але вплив його все сильніший і сильніший, на жаль не тільки серед магів, але й на короля. Багато рішень король приймає тільки з підказки Дорінга. Фенстел, як на мене, гарний король та править мудро. Війни припинив, з сусідами мир і дружба, та й усередині держави народ живе непогано, наскільки я знаю, останнім часом навіть бунтів або невдоволення не було. Правда, говорив Зонколан, що король сильно розслабився останнім часом та мало часу приділяє життю держави. Армія зовсім розвалюється, занадто багато влади у знаті, придворних та у Магістра Дорінга. Я думаю, що це не без його участі король м’яко відсторонюється від справ і прийняття рішень. Загалом останнім часом країною керує старший син Фенстела. У нього ще є молодший син і дочка, але про це тобі Зонколан більш детальніше розповість. Ти, ясна річ, будеш основну увагу приділяти навчанню в Школі, проте не забувай, що вся армія під керівництвом короля. Захищати державу доведеться їй, тож вникати ще й в життя королівського палацу тобі доведеться. Думаю, що ти не маленький, тож сам розберешся.