Політологія: наука про політику
- Автор: Горлач Микола Іванович, Кремень Василь Григорович
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-966-364-836-1
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Політологія: наука про політику». Краткое содержание книги:
Підручник написаний на основі класичних джерел і праць відомих сучасних зарубіжних і вітчизняних соціологів, політологів, філософів.
Врахований досвід вивчення науки про політику у вищих навчальних закладах США, Англії, Німеччини, Росії, України.
Розраховано для викладачів і студентів вищих навчальних закладів.
З 90-х років ХХ ст. дедалі ретельно аналізується національна ідея. Пояснюється така ретельна увага до національної ідеї настанням нового етапу в політичній історії України, з розгортанням формування демократичної держави, що вимагають зовсім нового філософського осмислення національної ідеї, з урахуванням історичних і геополітичних змін. Без національної ідеї і комплексу політичних ідей жодне суспільство не може функціонувати як органічна цілісність. Оптимальний національно-державний устрій здійснення етнополітики і взаємодія етнонаціональних меншин сприяють розбудові національної держави. В сучасній науці про політику виділяються дві позиції у з’ясуванні національної ідеї. Перша. Повністю сформована політична традиція, де переважає позитивне сприйняття національної ідеї. Друга. На відміну від ідеології, національна ідея не тільки теорія або набір абстрактних суджень, а сфера детеоретичного уявлення найтісніше перегукуються з масовою повсякденною свідомістю. Приділяється багато уваги проблемам соціально-політичного розвитку українського суспільства, розбудові держави, єдності української нації. Оптимальною ідеєю державного устрою України є унітарна, децентралізована держава з широкими повноваженнями регіонів, розвинутим самоврядуванням. Політика національних відносин в Україні ґрунтується на тому, що Україна — політична держава і український народ не має іншого місця, окрім своєї рідної землі, на якій має повне право на державне і національно-культурне самовизначення. Національне і культурне самовизначення української нації — реальність сучасного демократичного перетворення суспільства і створення правової держави. Суверенність, незалежність, демократичність держави Україна — важливий фактор просування по шляху демократизації суспільно-політичного життя.
Література
Борисенко Б. И. Социально-экономическое развитие Левобережной Украи-ны во второй половине XVII в. — К., 1986. БромлейЮ. В. Очерки теории этноса. — М., 1983. Волощенко А. К. Суспільно-політичний рух на Україні (70-і — початок 80-х років XIX ст.). — К., 1972.
Голобуцкий В. А. Запорожское козачество. — К., 1957. Грушевский М. С. Очерки истории украинского народа. — К., 1990.
Драгоманов М. П. Положение и задачи науки древней истории // Избранные произведения. — К., 1991.
Винниченко В. Відродження нації: В 3-х частинах. — Київ-Відень, 1920.
Полтава П. Концепція самостійної України і основи тенденції політичного розвитку сучасного світу. — Львів, 1991.
Липинський В. Україна на переломі. Замітки до історії українського будівництва. — Відень, 1920.
Черныш Н. З історії розвитку соціології в Україні. — Львів, 1995.
Ручка А. А., Танчер В. В. Курс історії теоретичної соціології. — К., 1995.
Питання для повторення
♦ Піднесення суспільно-політичної думки в Україні.
♦ Ідеї Відродження. Соціально-політичні концепції в Києво-Могилянській академії.
♦ Проблеми демократії, державності і політичних відносин у суспільній думці України другої половини XIX — першої половини ХХ ст.
♦ Політичні концепції про державність і демократію початку ХХ ст. в Україні.
Розділ 2
Політична влада і політична система
Влада — явище суспільного життя
1. Поняття та структура влади. Вчення про владу
В чому ж таємниця влади? В чому її привабливість? Чому заради влади люди жертвують всім — честю, свободою, добрим іменем, дітьми, життям? Історія свідчить: кожний, хто рвався до трону, шукав свого: один — багатства, другий — почестей, третій — права вершити долю людей, четвертий прагнув змінити світ... І майже всі вели боротьбу за владу. Філософ Поль Буаст говорив, що «споруджують олтарі богам, властям, свободі для того, щоб зійти на них і владарювати», а політолог Джон Мілль твердив, що «властолюбство і свободолюбство постійно антагоністичні. Де найменша свобода, там пристрасть властолюбства найнахабніша і нерозбірлива».