П'ята Саллі

Вона подала йому блокнот і, коли він побачив її почерк, то сказав:

— Мені не до вподоби така поведінка.

— Що ти маєш на увазі?

— Ну ж бо, Белло, де Саллі?

Вона була вражена через те, що він її спіймав. Опустила погляд.

— Кудись поділась.

— Я можу з нею поговорити?

— Не зараз.

— Я мушу поговорити з Саллі, — сказав він. — Він знає, що у темряві…

Її очі заплющились, голова м’яко схилилася, розслаблені руки впали на коліна.

— Мені потрібно поговорити з Саллі. Це дуже важливо. Саллі, вийди на світло.

Вона розплющила очі та прицмокнула губами.

— Це все ще я.

— Чому Саллі не виходить?

— Вона дуже засмучена і ні з ким зараз не хоче балакати.

— Коли ж вона захоче?

Белла спокусливо вигнулася.

— О, як тільки буде готова. Вона розгублена та присоромлена від речей, які накоїла. Хоче сама в собі з цим усім розібратися. Каже, що можеш натомість поговорити зі мною, як раніше говорив з Деррі. От тільки Деррі вже не така сильна.

Роджер замислився.

— Добре, Белло. Я вже давно планував провести з тобою глибоку терапію. Поки ти тут, ми б могли почати просто зараз.

— Саме про це я й думала. Глибока терапія. Те, що мені треба.

— Що ти думаєш про ці провали пам’яті, Белло?

— Це ніби мої підліткові роки. Хоча грошей не було, я постійно ходила дивитися вистави на Бродвеї. Вешталася біля входу, а коли люди виходили покурити під час першого антракту, я прослизала всередину з натовпом на другу дію. Майже завжди знаходилося вільне місце. Ми називали це другодійництвом. Ну, я й бачила середину і кінець кожного спектаклю та мюзиклу на Бродвеї, але ніколи не знала, чим вони починалися. Мені доводилося, вгадуючи, заповнювати пробіли. Так само й з моїм життям. Я постійно з’являюся на другу дію — зазвичай на танцмайданчику чи в ліжку з незнайомцем. Та найпаскудніше те, що більшість разів я не залишаюся на місці ні до оргазму, ні до падіння завіси.

— Тобі це не дуже подобається?

— А тобі б сподобалось ніколи не знати, чим все закінчилось? Будьмо чесними, Роджере. Я б не проти хоч інколи виходити на оплески.

— Що, коли я допоможу тобі знайти для себе нову роль, Белло? Велику роль. Ти, може, й не будеш зіркою, але візьмеш участь у виступі, що протриває до кінця твого довгого щасливого життя.

Вона засміялася.

— Чорт забирай, Роджере, я так і знала, що це в тебе тут диван для кастингу.

— Я серйозно, Белло. Як виконавиця ти знаєш, що часто потрібно самій зануритися в персонаж, — стати кимось іншим заради успіху всього шоу.

Вона уважно потерла пов’язку на зап’ястках.

— Звісно — як то кажуть, головне — зіграти роль.

— Я думаю, настав час і тобі розділити головування.