П'ята Саллі
- Автор: Киз Дэниел
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-3911-1, 978-617-12-4142-8, 978-617-12-4143-5
- Переводчик: Володимир Куч
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «П'ята Саллі». Краткое содержание книги:
— Добре, — сказав він, — та ким би ти не була, ти знову оживила мене, і це все, що мене турбує.
Коли Тодд пішов, я спробувала заснути, але натомість постійно крутилася та переверталась, дещо залякана думкою, що як тільки відключуся, то не матиму й уявлення, хто може вийти.
Я спустилася вниз і побалакала про це з Мерфі.
— Скажу тобі так, Мерфі, я здивована, що досі не перетворилася на нервозну шизоїдку.
Та було важко вести приватну бесіду з Мерфі, відколи Джинкс викрутила його руку так, що виглядало, ніби він показує світові середній палець. Треба, щоб хтось сказав містерові Ґріберґу виправити це. Виглядає не гарно.
Дванадцять
Белла роззирнулася навколо, готова поклонитися в очікуванні схвалення публіки. Та зрозуміла, що опинилася на самоті в ліжку, залитому з вікон сонячним світлом, і закричала:
— Ой блядь! Ну чому знову?
Тоді вона помітила свої перев’язані зап’ястя, глянула в дзеркало, побачила опіки на грудях і подумала… Господи, когось непогано так прикрасив якийсь садист.
Белла підскочила і люто роззирнулася довкола, взявши руки в боки. Це вже було занадто. Вона знала, що дотепер вже мала б звикнути до такого, та її найбільше турбувало те, що вона не змогла завершити виступ. Їй вже остогиділо, коли постійно хтось спихав її зі сцени — в прямому чи переносному сенсі — під софітами або в ліжку. То чого було варте все те лайно про співпрацю? Особа, що взяла на себе контроль, мусила поважати те, що є важливим для Белли. Що ж, до біса, вона ще поквитається, навіть якщо це буде остання річ, яку доведеться зробити.
Вона помітила настільний календар та позначку про зустріч: 10:00. Терапія. Кабінет Роджера.
Була дев’ята ранку. Тільки година, щоб залишатися назовні? Це нечесно. Тоді вона подумала про Роджера і їй сяйнула ідея. Вона залишиться зовні, піде до його офісу та, прикидаючись новою Саллі, заскочить його геть зненацька. Нова Саллі з нами не так давно, але я розповіла про неї Беллі, а вона все схоплює на льоту. Вона знала, що може це зробити. А якщо й забуде кілька реплік, Роджер все одно нічого не помітить — він ще не так добре знає нову Саллі.
Хихочучи, дорогою до гардеробу Саллі, Белла уявила собі цю сцену спокушання. Вона гратиме нову Саллі за всіма параметрами, і тоді почне заводити Роджера. Вона уявляла, як лежить на його чорному шкіряному дивані в сльозах і тиснутиме на його співчуття, а коли він нахилиться ближче, щоб заспокоїти її, то покаже йому свої обпалені груди, обійме його й вони покохаються. Це буде чудовий виступ.
Доки Белла чекала таксі, то уявляла, як тримає в руках букет і вклоняється захопленій аудиторії.
Саме перед тим, як Белла увійшла до офісу Роджера, я спробувала перехопити контроль, але зараз вона була такою цілеспрямованою, що мені не пощастило її витіснити. «Слідопитка» справді слабшала. Мене турбувало те, що Белла збиралася розіграти цю сцену для Роджера. Я перед тим говорила їй, що відчуваю до нього симпатію, й вона пообіцяла, що не буде з ним загравати. Та як можна довіряти Беллі, коли справа стосується чоловіка?
Вона увійшла до його кабінету рівно о десятій так, ніби виходила на сцену, з високо підведеною головою та гордовитою поставою Ноли, але пом’якшеною розгубленим поглядом Саллі. Мушу визнати, грати Белла вміє. То була чудова імітація нової Саллі.
Найкраще, на що я спромоглася, то змусити її наштовхнутися на стіл Меґґі.
— Вибач, Меґґі, — сказала вона, — я так заглибилася у свої думки про нову книжку, яку я прочитала про рух за емансипацію жінок, і не помітила, що твій стіл пересунули.
— Та його не пересували, — сказала Меґґі.
— Що ж, — зімпровізувала Белла, зводячи брови так, як це завжди робила Нола, — а варто було б.
Я відразу побачила, що Меґґі помітила пов’язки на її зап’ястках, але намагалася ніяк на них не реагувати. Та коли з нею заговорив Роджер, він вів себе інакше, не так, як раніше. Це наче слухати, як хтось, кого ти добре знаєш, розмовляє по телефону з кимось іншим, одразу чути, за манерою розмови та тоном голосу, з ким він розмовляє. Що ж, зі старою Саллі Роджер розмовляв повільно та обережно, уважно спостерігаючи за її обличчям, щоб упевнитися, що та все зрозуміла. Зараз він говорив саме так, як раніше розмовляв із Нолою.
— Не хочеш мені про це розповісти? — запитав він.
— Про що?
— Про це, — повторив він, вказуючи на її зап’ястки.
— Цілковитий провал, — сказала вона. — Нічогісінько не пам’ятаю. Я, мабуть, порізала себе. Або хтось намагався мене вбити.
Тоді, згадавши, кого грає, вона знизала плечима, як це зробила б друга Саллі.