Історія України-Руси. XI - XIII вік
- Автор: Грушевский Михаил Сергеевич
- Серия: Історія України-Руси #2
- Год: 1992
- Язык: украинский
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія України-Руси. XI - XIII вік». Краткое содержание книги:
У другому томі аналізується міжнародне становище, політичний та економічний розвиток Київської Держави, окремих її земель - Київської, Турово-Пінської, Чернігівської, Переяславської, Волині, Побужжя, Галичини, Угорської Русі, а також Степу в XI - XIII ст. Для істориків, археологів, етнографів, філологів, усіх зацікавлених рідною минувшиною.
В Новгородї, як я згадував, вже перехід Всеволода в Переяслав викликав незадоволеннє. Коли Всеволод вернув ся, громада під впливом пригородів Пскова і Ладоги, чимсь, видно, незадоволених на Всеволода спеціально, вигнала була його, але партія йому прихильна взяла гору, і його вернули. Війна з Суздалем, в котру потім втягнув Всеволод Новгородцїв, помагаючи брату Ізяславу, викликала у них великі розрухи. Ярополк і Ольговичі пробували впливати на Новгородцїв, притягаючи кождий на свій бік, і тим загострювали партийну боротьбу; се було причиною, що Новгородцї дуже захожувались коло того, аби помирити Мономаховичів з Ольговичами: в сїй справі вислали вони на Україну свого посадника, потім епископа. Нарештї партія противна Всеволоду взяла гору, його увязнили й вигнали, зробивши йому три закиди: не жалує смердів, хотів перейти в Переяслав, під час походу (очевидно — суздальського) перший покинув битву. На його місце противна партія посадила Сьвятослава Ольговича. Але боротьба партий ішла далї; на Сьвятослава був вчиненний атентат. В кінцї партизани Всеволода, що перебував тим часом у Вишгородї (Ярополк дав йому сю волость, як його вигнали з Новгорода), закликали його, але в Новгородї його посадити не могли; він сїв у сусїднїм Пскові, і з того в Новгородї почалась повна усобиця, яку перервала тільки смерть Всеволода. Нарештї Новгородцї Сьвятослава вигнали й узяли князем у Юрия сина Ростислава.
Ся революція мала велике значіннє в розвою новгородського устрою. Промовчана князями, занятими тодї иньшою боротьбою, вона стала прецедентом для Новгородцїв: вони від тепер свобідно перекидають князями, а заразом власть сих князїв стає дуже незначною, обмежена кількома функціями; посадник — колись княжий урядник, останнїми часами вже виборний, стає тепер властивим правителем Новгородської републїки, а всї важнїйші компетенції переходять в руки віча. Не тільки Мономаховичі, а й взагалї Ярославичі від тепер, можна сказати, тратять Новгородську волость, і вона займає зовсїм окреме, виїмкове місце в полїтичній системі Руської держави.
Примітки
1) Лавр. с. 286.
2) Див. про се у Поґодіна ИзслЂдованія IV с. 387 і далї.
3) l Новг. с. 127.
4) 1 Новг. с. 126.
5) 1 Новг. с. 126.
6) Про се згадує Київська лїтопись вже по смерти Андрія (с. 335), тому каже тільки за обіцянки Юрия, але з'обовязаннє, певно, було обосторонне.
7) Іпат. с. 212, Лавр. 286, 1 Новг. 126.
8) Никонівська (І. 157) каже, що Ярополк наслав на нього „силу многу”, але Київська і Суздальська лїтопись дають зрозуміти, що справа була полагоджена переговорами.
9) Лавр. с. 286.
10) Я крім того маю те підозріннє, що тут у Суздальській лїтописи щось пропущено. Київська зовсїм мовчить про сей епізод і згадує тільки пізнїйше (с. 213). В Никонівській порожнї фрази (І. 157).
11) Іпат. с. 212.
12) В сих роках — 1134-6 Київська і Суздальська лїтопись спішать ся о оден рік, натомість 1 Новгородська має добрі дати, як видко в поданих у нїй означень днїв (під 1134 р.) і індиктів (під 1136). Смерть Ярополка Сузд. датує вже однаково з Новг., а Іпат. ще спішить ся.
13) Іпат. с. 213.
14) Лїтопись не називав його виразно, але що Посемє перейшло тепер до Ольговичів, видно з оповідання 1 Новг. під 1137 р., і се власне була та отчина Ольговичів, що належала „нашому батьку за вашого батька”.
15) 12 сїчня.
16) Вивожу з того, що під час сеї кампанїї Ольговичі довідались про вигнаннє Сьвятослава Всеволодича з Новгорода, ще стало ся в квітнї 1138 р.
17) Лавр. 290.
18) Сї комплїменти, розумієть ся, лишають ся на сумлїнню київського лїтописця.
19) Іпат. с. 217
ВЯЧЕСЛАВ У КИЇВІ І ПОХІД ВСЕВОЛОДА ОЛЬГОВИЧА. ПОЛЇТИКА ВСЕВОЛОДА; КОМПРОМІС ІЗ МСТИСЛАВИЧАМИ; ГАЛИЦЬКІ ПОХОДИ; ВСЕВОЛОД ВІДДАЄ КИЇВ ІГОРЮ; ЗАГРАНИЧНІ ЗВЯЗКИ; ВІДНОСИНИ КИЇВСЬКОЇ ГРОМАДИ ДО ВСЕВОЛОДА.