Жлобологія
- Автор: Водичка Густав, Ешкилев Владимир
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Мистецька агенція «Наш Формат»
- ISBN: 978-966-97344-0-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Жлобологія». Краткое содержание книги:
Книга є рекомендованою для читання всім, хто вважає себе «інтелігентною людиною», «елітою нації», «душой народа», «знавцем істини», відданим адептом «масковского православія» та й, зрештою, кожному, хто хоч раз ставив собі запитання: «Чому в Україні з історією і з добробутом не склалося?».
У всіх текстах збережені особливості мовлення авторів. Уживання ненормативної лексики в окремих авторів не є самоціллю, бо дозоване і вмотивоване емоційністю розмови. Це є невід’ємною складовою діалогу і водночас відтворює авторську стилістику викладу думок. Кожен з авторів у природний для себе спосіб тлумачить певні філософські та культурологічні категорії, про які йдеться в роздумах.
Небажано читати цю книгу людям з обмеженими розумовими здібностями, спричиненими браком освіти, культури та виховання, адептам різних людиноненависницьких ідеологій, особам із ознаками політичної шизофренії та інших афективних станів, дітям до 18-ти років, а також людям із нестабільною психікою.
Історія людства свідчить, що віра без чину — мертва, а ефективна спільнота, об’єднана практикою, а не тільки сповідуванням певної ідеології, не можлива без сакральних місць, без випробувань спільною роботою-війною-екстрімом-жертвою.
Кузня в наших мріях — синтез найкращого з того, чим збагатили людство провідні світові релігії та ідеології суспільного життя. За організаційною формою це — компіляція досвіду вишкільних та скаутських таборів, Пласту, кібуців, лицарських орденів — і не тільки, але з урахуванням сучасних реалій та в об’єктивному компромісі з нашими можливостями.
Кузня — це Місто Сонця, але не на папері, бо ми будуємо його з каміння, дерева, цегли своїми руками.
Кузня — не тільки спортзал, бібліотека, сад-город, ферма, кампус, найбільша сільська сцена в країні, простір для фестивалів, таборів, семінарів.
Уніж — це:
— місце зустрічей та комунікацій однодумців з усіх регіонів України і не тільки;
— мекка соціал-перфекціонізму, храм волонтерства;
— спільнота людей з високим рівнем інтелекту, соціально активних та позитивно-успішних, романтиків, які мають ясну голову та гаряче серце;
— культ освіти, професійності, самовдосконалення, позитивного успіху як похідної від важкої праці та творення в будь-яких проявах відповідальності, мужності, служіння суспільству, ефективності та екологічності;
— територія, на якій відроджується довіра. Місце, де в реальних справах та комунікаціях кристалізується та виростає спільнота, яка радикально змінить долю своєї країни.
І головне, що нас об’єднує, — практика, а не задекларована готовність безкорисної жертви на користь суспільства.
Жлобам, рогулям та більшості «жителів» — не зрозуміти, для чого правдивий професор з сотні найкращих дослідників України, видатний тренер, що виховує чемпіонів, топ-менеджери відомих компаній та лідери рок-гуртів тягають каміння, риють траншеї та чергують на кухні пліч-о-пліч зі студентами.
Десятки разів я чув від представників жлобкуватої націонал-інтелігенції, що Уніж — це лопата, це ні про що, це — абсурдна забавка, дурний пафос... Можна ж збиратися на конференціях, в клубах, створювати спільноти та протестувати в соцмережах, а не витрачати гроші на бензин та квитки, а час — на те, щоб дістатися до Унежа... Мовляв, ефективніше і дешевше в усіх сенсах провести конференцію-лекцію-збіговисько в столиці. Бажано з фуршетом та музиками за гроші діаспори.
Кузня для кожного — майже стовідсотково правдивий тест на особисту враженість жлобством та на готовність до боротьби з ним. Тут, як у війську, монастирі, підводному човні або за гратами, не сховаєш правди (на відміну від соцмереж).
П’ять років ми відбирали серед відомих та соціально успішних людей тих, хто зможе бути прикладом та орієнтиром для молоді, яка має шанс стати майбутньою національною елітою.
Віднедавна припинили запрошувати спікерів та коучерів, які в попередні візити не продемонстрували бажання та здатності надихнути молодь на конструктивну працю власним прикладом. Не наш формат, бо ми шукаємо та намагаємося виховувати справжніх позитивних лідерів та бійців антижлобського фронту.
Практика п’яти років проекту свідчить: Кузня збирає інтелектуально розвинені, соціально-активні особистості, які не отруєні жлобством, які відчувають правдивість проекту навіть на інтуїтивно-емоційному рівні, відчувають потребу в живому та концентрованому в просторі спілкуванні з такими, як самі, отримують фан і драйв від процесів розбудови Міста. Від самої можливості реалізувати в ньому свої проекти.
Ключ-замок, фермент-субстрат. Жодна деталізація-формалізація-обґрунтування доцільності, агітація, аргументація не навчать отримувати задоволення від волонтерства та комунікацій з розумними і щирими людьми. (А намагатися пояснити жлобам, що таке Кузня, — все одно, що вчити свиней танцювати — непродуктивно та дратує тварин).
З іншого боку, першим теплокровним пощастило, що жлоби-динозаври не спромоглися оцінити небезпеки прийдешніх викликів;)
Іван Семесюк. «Пацанська екзистенція», 2008 р.
Олександра Коваль
Фото з особистого архіву
Олександра Коваль — громадська діячка. Засновниця і президент ГО «Форум видавців». Народилася 1957 р. у м. Львові. Закінчила Львівський лісотехнічний інститут (1979), де впродовж 1980—89 pp. була у складі науковців, які працювали над розробкою систем очищення повітря та енергоощадних технологій. У 1986—88 pp. — співзасновниця і працівниця кооперативу «Аерос» (Львів), який займався проектуванням і випуском аеростатичної техніки для метеорології та реклами. Керувала видавничим відділом Львівського обласного Фонду культури; була заступником головного редактора львівського видавництва «Фенікс», очолювала видавництво Львівської обласної організації Товариства української мови ім. Шевченка «Просвіта». Співзасновниця Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів. З 1994 р. — ініціатор та організатор «Форуму видавців у Львові», всеукраїнського конкурсу і фестивалю дитячого читання «Книгоманія» (з 2002 p.), благодійної акції «Подаруй дитині книжку» — збір книжок для дитячих будинків, інтернатів, сільських бібліотек (з 2006 p.), Львівського дитячого фестивалю (з 2007 p.). Неодноразово представляла українські видавництва й авторів на міжнародних книжкових ярмарках у Франкфурті, Варшаві, Москві, Ляйпцигу. Авторка численних статей в ЗМІ про український книжковий ринок, підтримку та розвиток читання.