Скоґландія
- Автор: Бойє Кірстен
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Теза
- ISBN: 978-966-421-027-7
- Переводчик: Алексей Потапович Логвиненко
- Жанр: Детское действие
Электронная книга - «Скоґландія». Краткое содержание книги:
Чи вдасться Ярвен допомогти принцесі Малені та її другові Йоасу зруйнувати таємну змову? І що на них чекає: життя чи смерть?
Нагіра взяла глечика й налила собі в склянку води. Рука в неї тремтіла.
А отой білявий ще від самого початку був якийсь аж надто наляканий, усе ховався за спину своєї супутниці, дівчинки з півночі. Воно й не дивно, Нагіра не мала сумніву, що хлопчина втік із дому. Когось він їй нагадував, та й дівчинка теж когось нагадувала. Нагірі спало на думку це аж тепер. Та, мабуть, то їй так тільки здалося. Це, либонь, після отих жахіть у новинах тепер їй ввижаються всілякі примари.
Вона має поміркувати, що можна зробити, який шлях іще лишився, щоб зупинити Норліна. Добре, що вона тут сама. Вона має поміркувати.
— Відколи це ти почала так захоплюватись новинами? — спитала в Тіни мати.
Тіна ввімкнула телевізор гучніше й промовила:
— Тепер вони підірвали в Скоґландії стадіон.
— Тебе й досі цікавить Скоґландія? — здивувалась мати. З кульковою ручкою в руці вона схилилася над журналом. — Як називають прихильність до королівської влади? Сім літер. — Вона любила розгадувати кросворди.
— Сьогодні Ярвен знову не було в школі, — сказала Тіна. — Ніхто і найменшої гадки не має, де вона. На есемески не відповідає. Удома в неї дверей ніхто не відчиняє.
— Я ж тобі вже казала, вони трохи раніше поїхали у відпустку, — промовила мати. — Ти просто-таки вже впадаєш в істерику.
— Роялізм, — кинула Тіна. — Ось як називають прихильність до королівської влади.
— Ну? — мовив Норлін, коли до бібліотеки ввійшов Больштрем. — Яка перша реакція серед народу?
— Не починай пити коньяк уже в обідню пору, — сказав Больштрем. У його голосі бриніла зневага. — Від такої звички потім важко відмовитись.
— Я тебе не просив критикувати мене! — відповів Норлін і так різко поставив чарку на письмовий стіл, що коньяк вихлюпнувся, й на полірованій поверхні лишилась невеличка калюжка. Він не звернув на це уваги. — Що кажуть люди в країні?
— Поки що ситуація задовільна, — промовив Больштрем, важко падаючи в крісло. — Переляк, схоже, справді неймовірний. Кожен, хто мав квиток на футбол, тепер уявляє собі, як міг опинитися під руїнами. Про це тільки й розмов. А страх затуманює розум.
— Що? — не зрозумів Норлін.
— Їхній страх породить ненависть, — відповів Больштрем. — Так уже ми, люди, влаштовані, Норліне. Отож не мороч собі голову. Якщо так піде й далі, тобі вже не доведеться зважати на опір проти введення військ на північ. Народ, з якого виходять терористи, ні в кого симпатії не викликатиме. Наші скоґландці нарешті мають дістати змогу знов жити мирно.
Норлін узяв пляшку з коньяком і запитав:
— А щодо Ярвен? Чи є якісь новини щодо Ярвен?
Зольштрем забрав у нього пляшку й сказав:
— Тобі ще доведеться давати інтерв’ю.
Прокинулась Ярвен уже опівдні. Сонце стояло просто над головою, а небо було таке синє, яким його можна лише намалювати дитячими фарбами. Земля прогрілась, і на душі в Ярвен було затишно й приємно. Однак вона б іще спала й спала. Поруч у сні спокійно дихали Йоас і Малена.
Ярвен перекинулась на бік і спробувала знов поринути в сон. Їй приснилась була Нагіра, і тепер Ярвен пригадувала подробиці: невеличка лісова хатина, ота жінка, Нагіра… Та щось у її сні було не так, тож вона й прокинулась.
Ярвен зручніше вмостилася в піщаній заглибині. Нагірина кухня, телевізор, бомба… Нагіра в бунтарів за ватажка. А Больштрем усе реготав і реготав, стояв посеред бібліотеки й реготав. У руці в нього — пістолет, він натискає на спусковий гачок… Невеличка хатина в лісі…
Ярвен сіла. То он воно що! В її голові вмить проясніло, і вона вже знала: намагатися знов заснути — годі й думати. Он воно що! Вона мала б здогадатися відразу, щойно вони розповіли їй про Нагіру. Ну, звісно, Нагіра! Та щось тут не так. Там не було ніякої охорони, жодних солдатів — запевне жодних, а то хто-небудь із них трьох їх помітив би, і солдати їх помітили б…
— Йоасе! — покликала Ярвен й поторсала хлопця за плече. — Малено! Прокидайтеся!
Йоас перекинувся на другий бік і вві сні щось невдоволено забурмотів. А Малена втупилася в Ярвен таким поглядом, немовби щойно з неба впала.
— Малено! — мовила Ярвен, не перестаючи термосити Йоаса. — Я маю вам щось розказати!
— Що? — спитала Малена й знов заплющила очі.
Йоас, не пробуджуючись, щось муркнув і спробував скинути з плеча руку Ярвен, так ніби то була надокучлива муха.