Скоґландія
- Автор: Бойє Кірстен
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Теза
- ISBN: 978-966-421-027-7
- Переводчик: Алексей Потапович Логвиненко
- Жанр: Детское действие
Электронная книга - «Скоґландія». Краткое содержание книги:
Чи вдасться Ярвен допомогти принцесі Малені та її другові Йоасу зруйнувати таємну змову? І що на них чекає: життя чи смерть?
— А що буде з гримеркою? — спитала вона.
Король кинув у її бік розгублений погляд, але Малена вже обгризла й другу курячу ніжку й змогла відповісти Ярвен.
— Її відпустили додому, — сказала вона. — Жінці було страшенно соромно за ту зраду. Не заспокоїлася навіть тоді, коли я пояснила їй, як вона нам допомогла. «Та я ж нічого про це не знала! — раз у раз казала вона. — Я справді хотіла її виказати! Мені так соромно!» Але ж у неї, Ярвен, як-не-як, троє дітей. Так зробило б, мабуть, кожне.
Йоас невдоволено засопів.
— Не будь такий самовпевнений, сину, — озвався Лірон, бовтаючи ложкою в супі й сумно поглядаючи на м'ясо.
— А де ж Нагіра? — раптом згадала Ярвен, і її погляду не уникло те, як здригнулася мама. — А решта де? Де Тілокі? Лорок? Меонок? Де вони всі?
Король зітхнув і промовив:
— Складна це історія, Ярвен. Вони зникли відразу, щойно з’явилася преса. Щойно стало очевидно, що Норлін зі своїми людьми вже не в змозі нічого вдіяти, вони повернулися в ліси. Вони бунтарі, Ярвен. Хоч і визволили твою матір і мене. Але доти їхні дії тривалий час були спрямовані все ж таки проти нашої країни. Вони кинули бомбу в будівлю парламенту.
Мати Ярвен поклала руку братові на плече.
— Не докинули! — вигукнув Йоас. — Зумисне не докинули!
— Ми подбаємо про те, щоб бунтарів не карали, — промовила мати Ярвен. — Ми про це вже мали розмову. І щоб кожен, хто хоче, дістав змогу разом з усіма будувати єдину Скоґландію. Однак часи тепер настають тяжкі, про це ми, попри всю нашу радість, не повинні забувати. Серед людей ще стільки неприязні! На півночі й на півдні. За один день мир не приходить.
Хвилю за столом панувала мовчанка. Нарешті Малена, задоволено, сито зітхнувши, відкинулась на спинку стільця, витерла сніжно-білою серветкою масні пальці й промовила:
— Ет, дарма! Принаймні тепер краще, ніж було досі.
Цієї миті двері розчахнулися вдруге. За цілим морем бенгальських вогнів кухарчину постать ледве чи й можна було розгледіти.
Зате її голос пролунав виразно, коли вона врочисто вигукнула:
— Шоколадний торт на солодке! Шоколадний торт із безе!
32
Тіна саме стояла навколішках біля велосипеда на садовій доріжці й невесело стирала спеціальною рідиною іржу зі спиць, коли це за воротами дачі зупинився лімузин. Хто з нього вийде, Тіна здогадалась, перше ніж повідчинялися дверцята.
— Ярвен! — вигукнула вона.
Обидві дівчини, що вийшли з машини поперед похмурого на вигляд, смаглявого хлопця, були в однакових штанях і в однакових блузках, а на їхніх однакових червоних блейзерах на голові був напис: «Scogland forever!»[4] Та найдужче вражали їхні страшенно схожі одне на одне обличчя.
— Ну, то котра з нас? — спитала перша.
Друга стала поруч із нею.
Тіна перевела погляд з однієї на другу й нарешті сказала:
— Ти, звісно! Це просто неймовірно, Ярвен! — І розпростерла руки, щоб обійняти першу з дівчат.
— Ні, таки неймовірно! — вигукнула друга дівчина й зірвала в себе з голови блейзера. На плечі їй упали довгі темні коси. — То оце так ти знаєш свою найкращу подругу?!
— Яка ганьба! — скрикнула Тіна й кинулася їй на шию. — Таж ви схожі одна на одну, як дві краплі води!
— Я, власне, приїхала лише задля того, щоб коротенько змалювати тобі своє родовідне дерево, — сказала Ярвен.
— А може, зостанетесь усі в нас на вечерю? — всміхнулася Тіна. — Спагеті з домашнім рагу по-болонському.
Похмурий на вигляд хлопець перший закивав головою, і двоє чоловіків у сірих костюмах, намагаючись не впадати у вічі, знуджено поставали біля воріт на варту.
4
«Скоґландія навіки!» (Англ.)