Тінь попередника
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-009-4
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Тінь попередника». Краткое содержание книги:
Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.
* * *
Володимир Єшкілєв народився в 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. В. Єшкілєв — майстер, який одним мазком може змінити напрямок сюжету. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі.
Автор низки оповідань, новел, есе. Окремими виданнями вийшли романи «Адепт» (разом з Олегом Гуцуляком), «Втеча майстра Пінзеля», «Богиня і консультант» та інші. Роман «Тінь попередника» — перша частина трилогії «Фаренго».
«Група спеціалістів повинна триматися в центрі загону, — в голові Вольска пролунав різкий, з ноланським акцентом, голос капітана Некіча. — Перше відділення йде за кіборґом, інтервал три, Густав прикриває. Друге відділення замикає. Слідкуйте за бічними проходами. Кіборґи попереджують про присутність мутантів».
Археолог, Чендрасекар і Марков ішли за Тамою. Промені ліхтарів виривали з темряви темно-сині плями лишайників і заіржавілі фраґменти древньої техніки. Несподівано шлях перегородила металева плита. Вона маслянисто виблискувала під променями ліхтарів. Під плитою застигли два «павуки».
— Це робота для вас, спеціалісте Вольск. Порти доступу до автоматики, як я бачу, тут дуже давні. А в наших кіборґів тільки стандартний набір штекерів.
— Так, — підтвердив археолог, придивляючись до непомітних отворів у плиті. — Такі роз'єми не використовуються вже років сто. Піфійська робота. Кінець другого століття.
— Невже Кідронію колонізували піфійки? — здивувався Марков.
— Це стародавня піфійська техніка, — підтвердив Чандрасекар. — Дуже надійна. Кажуть, що колись сестрички експортували свої розробки до всіх колоній.
— Ваша правда, — погодився Вольск. — Навіть на Арпікрані у старих куполах ще працює піфійська техніка.
— Ви зможете відкрити ці двері? — капітана Некіча екскурс в техноархеологію не цікавив. Він із помітною тривогою оглядав плиту. Вона здавалася неприступною.
— Спробую.
Вольск відкрив свій пенал з інструментами, підібрав подовжувач і під'єднав його до одного з отворів.
— Нехай тепер «павук» увійде до системи і спробує підібрати код. Але нам краще відійти. Такі двері можуть мати активні системи захисту.
— Які? — Некіч напружився.
— Отруйні гази, кислота, інфразвук, пастки… Піфійські системи захисту завжди відзначалися особливою вишуканістю.
— Ситуація сім-два… Відходимо! — скомандував капітан.
Його бійці і спеціалісти добігли до того місця, де печера розгалужувалася. Люди заховалися в одному з бічних проходів і опустили тартанові зябра шоломів. Один із «павуків» розгорнув над ними протиобвальний тент.
— Але мені все ж здається, що піфійська техніка тут не випадково… — не вгавав тіронієць.
— Пізніше, Рене, пізніше, — прошепотіла до нього Тама. — Зараз кіборґ увійде до системи.
На Вольска раптом накотилася хвиля безпричинного страху. В'язкий спазм перекрив дихання, ноги підкосилися. «Біжіть, біжіть звідси!» — пульсувало в його голові, ламаючи волю, розколюючи особистість на верескливі уламки. Теоретично він знав, що таке інфразвукова атака, але відчув її вперше. На нетвердих ногах він почав відходити углиб бічного тунелю. Котрийсь із бійців Некіча схопив його за кільце основи шолома, як кота за шкірку. Археолог сіпнувся й заплакав. Усе його єство виверталося і благало про втечу.
Тої ж миті пролунав глухий удар. Гуркіт чувся наче зі всіх боків. На протиобвальний тент посипались шматки породи, світло ліхтарів згасло. Акустична атака припинилася.
«Ситуація три сімки! — голос Некіча ввійшов до травмованого інфразвуком мозку Вольска. — Три сімки, повторюю, нас атакували з боку входу! Джанґі, прикрийте спеціалістів!»
Голос капітана потонув у тріщанні й шумі. Десь за спиною Вольска спалахнуло тьмяне синє сяйво.
«Атаку відбито — почув він крізь перешкоди хрипкий голос. — Стріляв укав[52], „павуки“ його збили».
«Втрати?»
«Алоа і Флама легко поранені, „павук“ біля дверей цілком втратив боєздатність, плита деформована».
«Уточніть характер деформацій».
«Двері „чорної скриньки“ пробиті наскрізь, капітане. Діаметр дірки — приблизно півтора метра. Інфразвукова атака захисних систем не відновлюється».
— Це був інфразвук? — запитав Марков.
«Від дверей виходив інфразвук частотою вісім герц, що пригнічує психіку людей і психоніку кіборґів, — підтвердив охриплий жіночий голос. — А з боку входу нас атакував нерозпізнаний тактичний укав. Тип задіяного ним боєприпасу — проникаючий магнітор із резонансною головкою[53]. Укав зруйнував „скриньку“».
52
Укав — безпілотний бойовий літальний апарат (дрон). Можливо, термін походить від абревіатури UCAV — Unmanned Combat Air Vehicle.
53
Магнітор — одна з назв керованого снаряду, який у стволі рейкового електромагнітного прискорювача набирає швидкість до 5 км/сек.