Гордість і упередженість
- Автор: Остин Джейн
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 966-03-2896-6
- Переводчик: Володимир К. Горбатько
- Жанр: Другие романтические романы
Электронная книга - «Гордість і упередженість». Краткое содержание книги:
Перше знайомство героїв роману «Гордість і упередженість» багатого аристократа Дарсі та дочки провінційного поміщика Елізабет не обіцяло серйозних почуттів між ними. Дарсі поставився до сім’ї Елізабет зверхньо, з упередженістю, і дівчина відповіла йому так само. Це і стало головною перешкодою у їхніх відносинах. Навіть тоді, коли вони зрозуміли, що не можуть жити один без одного, їм не просто було зламати свою гордість, щоб відкрити серця коханню…
Містер Дарсі нічого не сказав у відповідь; було видно, що йому трохи ніяково від невихованості своєї тітки.
Коли попили каву, полковник Фітцвільям нагадав Елізабет про її обіцянку пограти йому, тож вона відразу сіла за інструмент. Свого стільця він підсунув поближче до неї. Леді Кетрін, прослухавши половину пісні, знову почала розмову — тепер уже з іншим племінником, але той невдовзі відійшов од неї і з притаманною йому неквапливістю вирушив до піаніно, розташувавшись таким чином, щоб повністю бачити обличчя прекрасної виконавиці. Елізабет бачила його маневри і при першій же принагідній паузі звернулася до нього з хитрою посмішкою:
— Ви що, містере Дарсі, прийшли злякати мене, якщо слухаєте моє музикування з таким виглядом? Але я не збираюсь лякатися, навіть якщо ваша сестра дійсно грає дуже добре. Я — людина вперта, мене так просто не залякаєш. Чим дужче мене намагаються налякати, тим хоробрішою я стаю.
— Я не казатиму, що ви помиляєтеся, бо не вірю, що ви справді могли подумати, наче я дійсно задумав залякати вас, — відказав він. — До того ж я мав приємність бути вашим знайомим достатньо довго, щоби знати вашу схильність час від часу висловлювати думки, котрі насправді вам не належать.
Від душі посміявшись над цим словесним портретом власної персони, Елізабет звернулася до полковника Фітцвільяма:
— Ваш кузен розповість вам, що я за цяця, і навчить вас не вірити жодному моєму слову. От невдача — зустріла людину, яка знає мій справжній характер, причому зустріла саме там, де я сподівалася виставити себе у кращому світлі. Містере Дарсі, з вашого боку просто некрасиво згадувати всі мої недоліки, про які ви дізнались у Гертфордширі, тож дозвольте попередити вас, що я теж можу повестися не досить чемно, бо ви просто змушуєте мене відплатити вам тією ж монетою, і розповісти про таке, що може неприємно вразити ваших родичів.
— Я вас не боюся, — відповів із посмішкою Дарсі.
— Благаю вас, розкажіть, чим він завинив, — вигукнув полковник Фітцвільям, — мені цікаво знати, як він поводиться із незнайомими людьми.
— Що ж, слухайте, але приготуйтеся до найгіршого. Вам, напевно, відомо, що вперше я побачилася з ним у Гертфордширі — це було на балу. І що ж, ви думаєте, він під час цього балу утнув? Він танцював лише чотири рази! Мені так не хочеться завдавати вам болю, але саме такою є гірка правда. Містер Дарсі танцював лише чотири рази, хоча чоловіків було обмаль. І мені достеменно відомо, що багато дівчат не мали змоги потанцювати через брак кавалерів. Ви не можете заперечувати цього факту, містере Дарсі.
— На той час я не мав честі знати когось із присутніх жінок, окрім тих, які були в одній компанії зі мною.
– І то правда, хіба ж можна знайомитися під час балу! Отож, полковнику Фітцвільяме, що вам зіграти іще? Мої пальці чекають ваших вказівок.
— Може, мені й слід було представитися, — мовив Дарсі, — але я погано вмію відрекомендовуватися незнайомим людям.
— Давайте запитаємо вашого кузена — у чому ж причина? — сказала Елізабет. — Давайте запитаємо: чому розумна і освічена людина з житейським досвідом не вміє представлятися незнайомцям?
— Я можу дати відповідь на ваше запитання, не звертаючись до нього, — відказав Фітцвільям. — Це тому, що він не бажає завдавати собі клопоту.
— Я і справді не маю до цього тих здібностей, які мають інші люди, — мовив Дарсі. — Не можу легко спілкуватися з тими, кого я раніше ніколи не бачив. Не можу так легко настроїтися на потрібний тон розмови чи удавати щиру зацікавленість чужими клопотами, як це часто вміють робити інші.
— Мої пальці, — сказала Елізабет, — не здатні впоруватися з цим інструментом так майстерно, як це вміють робити багато жінок. Мої пальці не мають такої ж сили чи швидкості і своєю грою не здатні справити таке ж добре враження. Але я завжди вважала, що це мій власний недолік — тому що ніколи не завдавала собі клопоту і тому недостатньо музикувала. Однак це не означає, що я вважаю свої пальці менш талановитими, ніж пальці інших справді талановитих жінок.
Дарсі посміхнувся і сказав:
— Ви абсолютно праві. Ви набагато краще використали свій час. Жоден, хто має привілей слухати вашу гру, не зможе сказати, що їй чогось бракує. А перед людьми незнайомими ніхто з нас не виступає.
Тут їх перервала леді Кетрін, яка голосно поцікавилася, про що вони розмовляють. Елізабет негайно ж знову почала музикувати. Леді Кетрін підійшла до них, послухала декілька хвилин, а потім звернулася до Дарсі: