Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
629 Парафраза Дій св. апостолів 13: 33. Пор.: шврѣтб^ъ двдл свшл іессеовл, м&жа по срцХ
/И0Є/ИХ.
630 Неточна цитата з Книги пророка Захарії 4: 10. Пор.: "septem isti oculi Domini". У перекладі Івана Огієнка: ".. .ті семеро, - Господні очі...".
631 Можливо, це парафраза Публілія Сіра: "Caeci sunt oculi, cum animus alias res agit" ("Сліпі очі, коли душа зайнята чимось іншим". Див. прим. (4) до діалогу «Наркісс».
632 Переклад Леоніда Ушкалова.
633 Сковорода має на думці трактат «Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis».
634 Яків Правицький справді "замарав" ім'я автора та присвяту на титульному аркуші трактату «Silenus Alcibiadis».
635 Лат. licentiatus - 'звільнений, відпущений'; так називали тих, хто здобув перший учений ступінь в університеті.
636 Сковорода говорить про діалог «Разглагол о древнем мірѣ».
637 У назві діалогу Сковорода спочатку написав був Мир, а потім переправив друїу літеру на і. У поясненні залишено літеру ы. У текстах Сковороди трапляються обидві ці форми.
638 Ідеться про діалог «Брань архистратига Михаила со Сатаною».
639 Схожа фраза зринала в 1-ій пісні циклу «Сад божественных пѣсней». Пор.: "Блажен! о блажен! кто с самых пелен / Посвятил себе Христови".
640 Ідеться про переклад оди фламандського латиномовного поета Сідеруна ван Госе «До Джорджа Чемберлена».
641 Пор.: "На ловца и звѣр бѣжит" [Климентій ЗіновІів. Вірші. Приповісті посполиті. -Київ, 1971. - С. 237]; "На ловца и зверь бежит" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 425, 476, 575]; "Наскочив звір на ловця"; "На стрілцьи звір біжит" [Франко, № 13028, 25134].
642 Книга Псалмів 44 (45): 15.
643 Андрій Іванович Ковалівський - власник Пан-Іванівки, батько Петра Ковалівського -учня Сковороди в Харківському колегіумі. Сковорода не раз тут гостював, зокрема тоді, коли працював над своїм останнім філософсько-богословським трактатом «Потоп зміин». На замовлення Андрія Ковалівського художник Лук'янов намалював портрет Сковороди. Пан-Іванівку Сковорода обрав і місцем свого вічного спочинку.
644 Див. прим. 187 до циклу «Сад божественных пѣсней».
645 Лубни (Дубні) - місто, засноване князем Володимиром Великим у 988 р. Уже в XV-XVI ст. мало магдебурзьке право. Було власністю князів Вишневецьких. З 1648 р. - центр Лубенського полку, а з 1781-го - місто Київського намісництва.
646 Неточна цитата з Книги Премудрості Соломонової 8:2. Пор.: Сїго воз/ігсвй^ъ й ПОИСК^Ъ (Я ГОНОСТИ /ИОСА.
647 Мабуть, мається на увазі Давидів псалом 144 (145).
648 Парафраза Євангелії від св. Івана 18: 37. Пор.: нл сїе родй^сА.
649 Очевидно, це алюзія на слова Сократа, які Сковорода перекладав так: "Иные на то живут, чтоб ѣсть и пить, а я пью и ѣм на то, чтоб жить". Див. прим. 93 до циклу «Басни Харьковскія».
650 Див. прим. 20 до діалогу «Разглагол о древнем мірѣ».
651 Книга Псалмів 38 (39): 2.
652 Пісня над піснями 1: 7.
653 Див. прим. З до діалогу «БесВда 1-я, нареченная Observatorium. (Сіон)».
654 Див. прим. 1 до притчі «Убогій Жайворонок».
655 Див. прим. 1 до трактату «Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis».
656 Див. прим. 210 до рубрики «Листи до різних осіб» (лист № 108).
657 Див. прим. 2 до трактату «Книжечка Плутархова о спокойствіи души».
658 Очевидно помилково - замість Острогозьк.
659 Від гр. апоурафт) - 'список'. Словник Памви Беринди тлумачить іменник апограф так: "перепис з книги, екстракт, копѣа" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 361].
660 Від гр. аѵтдурафос; - 'власноруч написане'.
661 Далі йде розчерк Сковороди.
662 Переклад Леоніда Ушкалова.
663 Сковорода має на думці трактат «Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis».
664 Далі йде розчерк Сковороди.
665 Цей лист подаємо за автографом, який зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка HAH України (ф. 86, № 7, арк. 109).
666 Ідеться про Андрія Івановича Ковалівського. Див. прим. 643.
667 Цей образ міг бути навіяний «Домашніми бесідами» Еразма Роттердамського. Пор.: "Памфіл: А я милуюсь не тільки тією прекрасною і квітучою оселею, - набагато миліший мені її хазяїн. Марія: Який хазяїн? Памфіл: Твоя душа, якої краса з роками дедалі більше зростатиме" [Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. Домашні бесіди / Перекл. з латини