Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Чому Захід панує - натепер
Чому Захід панує - натепер - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Чому Захід панує - натепер

Электронная книга - «Чому Захід панує - натепер». Краткое содержание книги:

У пропонованій книжці автор, відомий американський історик, захопливо й невимушено подає власну концепцію розвитку світової цивілізації. Його потрактування перебігу подій минулого цілком оригінальне й рясніє парадоксами, а прогнози на майбутнє здатні спричинити палку дискусію. Книжку призначено і фахівцям, і широкому загалові читачів, що цікавляться світовою історією.
1 ... 66 67 68 69 70 71 72 73 74 ... 335
Перейти на страницу:

Останнім, але, на жаль, не найменш важливим показником є здатність воювати. Хоч би як добре британці видобували енергію, організовували її та спілкувалися, саме їхня здатність спрямовувати ці показники на деструкцію визначила долю подій 1840 року. У першому розділі я ремствував на Артура Кларка за те, що в своєму класичному науково-фантастичному творі Космічна Одіссея-2001 він прирівняв еволюцію до здатности майстерно вбивати, однак без урахування мілітарної сили індекс суспільного розвитку не мав би жодної користи. За знаменитим висловом Голови Мао, "кожен комуніст мусить усвідомити, що політична могутність виростає з дула гармати".[78] До 1840-х років жодне суспільство не могло поширити військову потужність на цілу планету, тому питати, хто "панував", було безглуздо. Однак після 1840-х це стало чи не найважливішим питанням у світі.

Так само, як і в разі Індексу розвитку людського потенціялу ООН, немає третейського судді, що сказав би, що саме цей набір показників, а не якийсь інший дає змогу найкраще оцінити суспільний розвиток. І знов, подібно до індексу ООН, будь-яка зміна показників змінить рахунок балів. Проте добре те, що жоден з альтернативних показників, що їх я розглядав протягом останніх кількох років, не змінював суму балів надто сильно і жоден з них взагалі не змінив підсумкової картини[79].

Якби Едингтон був художником, він міг би бути Великим Майстром і представляти світ на рівні деталей, що їх боляче споглядати. Складання індексу суспільного розвитку більше схоже на мистецтво вирізання ведмедів гризлі зі стовбурів дерев ланцюговою пилкою. Від такого рівня приблизности та опрацьованости Айнштайнове волосся, напевне, ще побілішало б, але різні проблеми потребують різних меж похибки. Майстрові ланцюгової пилки важливо лише, чи стовбур дерева схожий на ведмедя; історикові-компаративісту йдеться про те, чи відбиває індекс загальні обриси історії суспільного розвитку. Звичайно, це мають визначити самі історики, порівнюючи картину, що її висвітлює індекс, із деталями історичних документів.

Можливо, найкраще, до чого може прислужитися індекс, це спровокувати істориків зробити такий аналіз. Є багато речей до обговорення: різні показники та різні способи підрахунку балів можуть бути кращими чи гіршими. Але коли є таблиця чисел, ми мусимо визначити, які можуть постати похибки й як їх виправити. Це ще не астрофізика, але вже якийсь початок.

Як міряти?

 епер настав час трохи зайнятися числами. Досить легко знайти числа щодо стану світу у 2000 році н. е. (позаяк це таке гарне кругле число, я візьму його за кінцеву дату індексу). Різноманітні програми ООН щороку оприлюднюють статистичні дані, що інформують нас, наприклад, що середньостатистичний американець за рік споживає енергії 83,2 мільйони кілокалорій, тоді як середньостатистичний японець — 38 мільйонів; що 79,1 відсоток американців та 66 відсотків японців живуть у містах; що на тисячу американців припадає 375 інтернетових хостів, тоді як на тисячу японців — лише 73 і таке інше. Міжнародний інститут стратегічних досліджень у щорічнику Військовий баланс інформує нас тою мірою, якою це може бути відомо, скільки війська та зброї має кожна країна, яка їхня потужність, скільки це коштує. Ми потопаємо в числах. Однак вони нічим не зарадять індексові, якщо ми не визначимося, як їх організувати.

Дотримуючися наміру зробити програму якомога простішою, я призначив 1000 балів максимальному суспільному розвиткові, досяжному в 2000 році, і поділив ці бали нарівно між своїми чотирма показниками. Коли 1956 року Рауль Нерол оприлюднив першого сучасного індекса суспільного розвитку, він також надав кожному з трьох своїх показників однакову кількість балів, "бо немає жодної очевидної причини надавати якомусь показникові більшої ваги, ніж іншим".[80] Це звучить розпачливо, але, справді, є поважна причина зважувати показники однаково: навіть якби я вигадав підстави в підрахунках індексу суспільного розвитку подавати якогось показника з більшою вагою, ніж інші, все одно немає підстав припускати, що вага має бути такою самою впродовж понад п'ятнадцяти тисяч років, що їх треба охопити, чи що вага має бути однаковою в разі Сходу та Заходу.

вернуться

78

"Кожен комуніст...": taken from Mao Zedongs essay "On Protracted War," written in May 1937, quoted in Short 1999, p. 368.

вернуться

79

Я збирав також дані про населення найбільшої політичної одиниці, стандарти життя (беручи за основу дорослу людину), швидкість пересування та масштаби найбільших будівель. Кожен з цих показників створював проблеми (перетин з іншими показниками, прогалини в даних), що робили їх менш корисними, ніж ті чотири показники, що на них я зрештою зупинився. Однак треба зазначити, що кожен із них великою мірою підтверджував ту саму тенденцію, що й чотири вибрані показники.

вернуться

80

"бо немає...": Naroll 1956, p. 691.

1 ... 66 67 68 69 70 71 72 73 74 ... 335
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)