Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
254 Ідею християнської релігії як дружби, цілком по-арістотелівськи потрактовану не як певний емоційний стан, а як форму соціальної та політичної взаємодії, перегодом буде розвивати о. Павло Флоренський у своїй роботі «Столп и утверждение Истины» (лист одинадцятий: Дружба).
255 Сковорода має на думці слова: "mandatum novum do vobis ut diligatis invicem sicut dilexi vos ut et vos diligatis invicem" (Євангелія від св. Івана 13: 34). У перекладі Івана Огієнка: "Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!"
256 Пор.: "Deus caritas est"; "б 0єо<; ауатщ ёсгаѵ" (Перше соборне послання св. ап. Івана 4: 8,16). У перекладі Івана Огієнка: "Бог є любов".
257 Парафраза Першого послання св. ап. Павла до коринтян 13: 1. Пор.: "si linguis hominum loquar et angelorum caritatem autem non habeam factus sum velut aes sonans aut cymbalum tinmens". У перекладі Івана Огієнка: "Коли я говорю мовами людськими й ангельськими, та любови не маю, - то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!"
258 Апокаліпсис 1: 8; 26: 6; 22: 13. У перекладі Івана Огієнка: "Я Альфа й Омега". Така глоризація любові була характерна також для інших українських барокових письменників. Пригадаймо, наприклад, Іоаникія Сенютовича, який, услід за св. ап. Павлом, писав: "Велико дВло любве, єюже вся, и без нея ничтоже. Человѣческими и ангелскими глаголати языки зѣло преславно, но без любве, єдиньїй звук кімвалный. Прорицати будущая, разумѣти сокровенная, чудеса творити, нВчто єст Божественнаго, обаче и в сих без любви дѣлатель єдино єсть ничтоже. Любы долготерпит, милосердствуєт. Любы не завидит, не превозносится, не гордится, не безчинствуєт, не ищет своя си, не раздражаєтся, вся любит, всему вѣру ємлет, вся уповаєт, сими образы вѣтыйствующея. Любы кому не имать быти пріятна! Кого не в лѣпоту восхитит, вселюбезна всВм сущи! Разумом творимоє часть точію дВла, от части бо разуугВваєм, в любвѣ же что не совершенно, исполненіє закона любви. Разум кичит, а любов созидаєт. Пророчества упразднятся, языки умолкнут, разум испразднится, любы николиже отпадаєт" [СенютовичІ. Передмова до «Канонів Богоро-дичних» 1716 р. // Тітов Хв. Матеріали для історії книжної справи на Вкраїні в ХѴІ-ХѴІІІ в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. - Київ, 1924. - С. 514].
259 Вергілій. Буколіки, VIII, 11.
260 Переклад Леоніда Ушкалова.
261 Неточна цитата з Євангелії від св. Луки 5: 3. Пор.: й сёдъ оучлше щ корлв/іА нлрбдві.
262 Сковорода має на думці притчу про сіяча, зокрема слова: "А інші [зерна] попадали в терен, - і вигнався терен, і їх поглушив" (Євангелія від св. Матвія 13: 7).
263 Переклад Леоніда Ушкалова.
264 "In magnis et voluisse sat est" - слова Секста Проперція (бл. 50 р. до н. е. - 15 р. н. е.), які стали крилатою фразою [див.: Вечные истины на вечной латыни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. С. Б. Барсов. - Москва, 2006. - С. 170]. Сковорода міг узяти їх, приміром, з «Адагій» Еразма Роттердамського (II. 8. 55).
265 Очевидно, Сковорода має на думці слова св. ап. Павла: "fratres, nolite pueri effici sensibus, sed malitia parvuli estote, sensibus autem perfecti estate" (Перше послання св. an. Павла до коринтян 14: 20). У перекладі Івана Огієнка: "Браття, не будьте дітьми своїм розумом, - будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!". Див. також Послання св. ап. Павла до євреїв 5: 12-14: "Etenim cum deberetis magistri esse propter tempus, rursum indigetis, ut vos doceat aliquis elementa exordii sermonum Dei, et facti estis, quibus lacte opus sit, non solido cibo. Omnis enim, qui lactis est particeps, expers est sermonis iustitiae, parvulus enim est; perfectorum autem est solidus cibus, eorum, qui pro consuetudine exercitatos habent sensus ad discretionem boni ac mali". У перекладі Івана Огієнка: "Ви бо за віком повинні б бути вчителями, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не страва тверда. Бо хто молока вживає, той недосвідчений у слові правди, - бо він немовля. А страва тверда -для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло".
266 Ідеться про "обоження". Див. прим. 290 до діалогу «Бесѣда, нареченная двое».
267 Очевидно, Сковорода має на думці слова: "Ви бо за віком повинні б бути вчителями, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова" (Послання св. ап. Павла до євреїв 5: 12).
268 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 102 (103): 11. Останнє слово має форму: оутвердй/іъ.
269 Сковорода говорить тут про так звані "богословські" чесноти - віру, надію та любов, котрі, як писав Петро Могила, є "первая добродВтели христіанскія..., без них же никтоже спасется" [Могила П. Собраніє краткія науки о артикулєх вѣры, сирѣчь о догматѣх, или о преданіях вѣры православно каѳолическія христіанскія. - Почаїв, 1783. - Арк. 55]. Найважливішою з-поміж них є любов - чеснота, що може бути окреслена як "знаменіє внВшнеє внутрняго житія человѣка христіанина" та "сѣмя всѣх добродВтелей" [Максимович І. Богомьісліє. - Чернігів, 1710. - Арк. 275 (зв.), 276 (зв.)].