Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
230 Ідеться про трьох святих отців-каппадокійців: Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Златоуста.
231 Сентенції Менандра, 543. Пор. латинські, українські й російські відповідники цієї фрази: "Manus manum lavat" [Вечные истины на вечной латыни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. C. Б. Барсов. - Москва, 2006. - С. 207]; "Рука завше руку мьієт" [Климентій ЗіновІів. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 173]; "Рука руку миє, аби обі були білі" [Франко, № 22653]; "Рука руку миє, щоб білі були"; "Рука руку миє, нога ноіу підпирає" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963.-С. 138, 160]; "Рука руку мыет..." [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 135]. Наприкінці листа витерто один рядок, писаний грецькою мовою, а під ним іншою рукою та іншим чорнилом додано: "1763 die trium Sanctorum Basilii, Gregorii, Johanni" ("1763 року, у день трьох святих: Василія, Григорія та Івана").
232 Переклад Миколи Зерова [Зеров М. Твори: У 2 т. - Київ, 1990. - Т. 1. - С. 390].
233 Арістотель. Велика етика, 1211а30-35 [див.: Аристотель. Большая этика // Аристотель. Сочинения: В 4 т. - Москва, 1983. - Т. 4. - С. 368].
ш Арістотель. Велика етика, 1213а25 [див.: Аристотель. Большая этика// Аристотель. Сочинения: В 4 т. - Москва, 1983. - Т. 4. - С. 373]. Думка про друга як "друге я" була досить поширеною у філософії Стародавньої Греції та Риму. Варто пригадати, скажімо, ранній діалог Платона «Алківіад 1» (132с-133с) [див.: Платон. Диалоги. - Москва, 1986. - С. 217-218] чи передану Діогеном Лаерцієм (VII, 23) сентенцію Зенона з Кітіона [див.: Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. -С. 276]. Цю думку з посиланням на Арістотеля можна знайти також у старих українських письменників, наприклад, у Дмитра Туптала: "...агце и еллинскій філософ Арістотель рече, обаче хрістіаном надобноє: 'Друг єсть єдина душа в тѣлесах двою'" [ТупталоД. Поученіє на память святых верховных апостол Петра и Павла // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1842. - Ч. 3. - С. 90].
235 У Плутарха: "Quod si".
236 Інтерполяція Сковороди.
237 Plutarchus. Quomodo possit adulator ab amico internosci, 52f [Plutarchi Chaeronensis Moralia. Omnes de Graeca in Latinam linguam transscripti summo labore, cura, ac fide. Guiliel. Xylandro Augustano interprete. - Francofurti, MDCXIX. - P. 129; також: Plutarchi Chaeronensis Scripta Moralia. Graece et latine. - Paris, 1841. -T. I. - P. 63].
238 Діоген Даерцій (V, 40) свідчить, нібито Теофраст не раз казав, що "найдорожча трата -це час" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. -Москва, 1979.-С. 217].
239 Див. прим. 266 до діалогу «Сѵмфоніа, нареченная Книга Асхань».
240 У рукопису: ".. .то каЛЛод то Ѳеюѵ".
241 Євангелія від св. Матвія 18: 10. Пор.: "...їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі".
242 У рукопису: deliciantes.
243 Див.: "О bibliotheca nota paucis, б libri, / Quos rara contrectat manus" [M. Antonii Mureti Presbyterii, J. C. et Civis Romani Oratores ac Poetae clariss[imi] Orationes, Epistolae, Hymnique Sacri. Editio nova. - Lipsiae, MDCLXV. - P. 492]. Сковорода переклав ці слова так: "и бібліотеко ты моя избранна! / и не многим книги чтомы!" Тим часом у перекладі Миколи Зерова ці слова звучать так: "І ти, полице, не для всіх призначена, / Добірні й дорогі книжки!" [Зеров М. Твори: У 2 т. - Київ, 1990. - Т. 1. - С. 384].
244 Див. лист Еразма Роттердамського до Християна Нортгофа (Christian Northoff) з Парижа 1497 p. [Opus epistolarum Des. Erasmi Roterodami, denuo recognitum et auctum / Per P. S. Allen. - Oxonii, MCMVI. - T. I (1484-1514). - P. 173].
245 Розповідаючи про свого дядька Плінія Старшого (бл. 24-79), Пліній Молодший (бл. 62 -бл. 114) (III, 5, 16) зазначав: "Він уважав за втрачений увесь час, не відданий заняттям" [Письма Плиния Младшего. Книги 1-Х / Изд. подготовили М. Е. Сергиенко, А. И. До-ватур. - Москва, 1983. - С. 46].
246 Вергілій. Енеїда, VI, 747. У перекладі Михайла Білика: "вогонь із небесного первня" [Публій Вергілій Марон. Енеїда / 3 латинської переклав Михайло Білик; переклад звірив і зредагував Борис Тен. - Київ, 1972. - С. 146].
247 Канон Пресвятій Богородиці, глас 8-ий, пісня 3-я. Див. також: МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 736, 857.
248 Євангелія від св. Матвія 24: 20; Євангелія від св. Марка 13: 18.
249 Переклад Леоніда Ушкалова.
250 У нижньому лівому кутку автографа іншим чорнилом дописано: "febr[uarius] 15" ("15 лют[ого]").
251У рукопису: sodales.
252 Тіфон (гр. ТіѲшѵдс,) - син троянського царя Лаомедонта, чоловік Еос (Аврори), яка випрохала була в богів для нього безсмертя, та, на своє горе, забула попрохати вічної молодості, тому Тіфон старів усе дужче й дужче.
253 Цар Нестор був дуже старий. Слід зазначити, що образи Тіфона й Нестора як довгожителів уже в римських класиків належали до риторичної топіки [див.: Курціус Е.-Р. Європейська література і латинське середньовіччя / Переклав з нім. Анатолій Онишко. -Львів, 2007. - С. 94-95].