Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
На основі консолідації населення межиріччя Дністра і Південного Бугу під домінуючим впливом переселенців царинської культурно-історичної традиції на цій території формується нова етнічна спільність — гребениківська культура, склад інвентарю якої повністю відмінний від матеріальної культури анетівців. Довгий час розселюючись по сусідству, населення цих двох етнічних груп не змішувалося, а існувало відокремлено. Так, на стоянках гребениківців у Побужжі, в басейні Дніпра і навіть у степовому Криму, в зоні традиційного мешкання кукрекців, судячи із залишків на них крем’яних виробів, повністю бракує будь-яких елементів впливу “кукрекської” індустріальної традиції. Водночас “посмужне” розташування гребениківців і кукрекців на значній території, свідчить про досить мирне їхнє співжиття.
На заключному етапі мезоліту гребениківці разом з анетівцями широко розселяються у межиріччі Дністра, Дунаю та Пруту. Поступово, під час спільного руху на захід між населенням цих культур налагоджуються тісніші контакти. Однак і в Подунав’ї, розміщуючись поряд невеликими групами, налагодивши дружні зв’язки та заснувавши спільні поселення, вони остаточно не змішуються. Інвентар невеликих стоянок гребениківців і анетівців, як і раніше, різко відмінний, без будь-яких культурних домішок сусідів. Більше того, навіть на великих поселеннях, де вони селяться разом, як було показано на матеріалах поселення Мирне, мешканці цих двох етнічних груп досить чітко зберігають свої виробничі традиції.
Така ситуація склалась внаслідок того, що частина гребениківського і анетівського населення в пошуках мисливської здобичі вимушена була кидати відносно щільно заселені і виснажені землі свого споконвічного мешкання у Подністров’ї та Побужжі і просуватись далеко від рідного краю. Переселяючись у межиріччя Дністра та Дунаю, вони, цілком ймовірно, зустрічали рідко заселену територію, яка раніше лише епізодично відвідувалася населенням Балкано-Дунайського регіону. До того ж цей міграційний процес співпав із просуванням з Центральної Європи в південноукраїнські степи.
Зважаючи на ці обставини, можна припустити, що об’єднавшись, анетівсько-гребениківське населення налагоджує спочатку продуктивне полювання на тура, що дає можливість поступово перейти до його доместикації. На думку дослідників, імовірність такої гіпотези підкріплюється знахідками ножів (серпів) для зрізання трави на поселенні Мирне в Подунав’ї. У подальшому на основі цих двох етнічних груп формується нове етнічне угруповання скотарів південного заходу України.
У Надпоріжжі, Нижньому Подністров’ї та Західному Приазов’ї у пізньому мезоліті спостерігається досить складна етноісторична ситуація. Основою етнічного процесу в цьому регіоні було формування на місцевих традиціях мікрограветійських пам’яток самостійної дніпровської мезолітичної культури, яка і об’єднувала низку споріднених культур так званої кукрекської області (анетівська у Степовому Побужжі, дніпровська у Подніпров’ї, приазовська та власне кукрекська у Криму). Можна припустити і пряме переселення мешканців Побужжя і Криму у Подніпров’я та Приазов’я. Значного впливу зазнали носії дніпровської культури й від іншої групи місцевого населення Надпоріжжя, що склалося у фіналі пізнього палеоліту за рахунок розселення більш північних племен борщевсько-гінцівських традицій. Крім того, на різних поселеннях дніпровців виявлено елементи інших культурних традицій (гребениківських, донецьких, яніславицьких тощо). Знайдені у степовому Подніпров’ї і пам’ятки гірськокримської культури.
Складність відтворення етноісторичних процесів у степовому Подніпров’ї та західному Приазов’ї пов’язана з тим, що багата на природні ресурси долина Дніпра споконвічно з’єднувала різні екологічні райони України. З давніх часів по ній на південь просувалися мисливці півночі, а степовими просторами із заходу та сходу в долину Дніпра сходилися степові племена. Взаємовідносини місцевого населення і чужинців у Подніпров’ї були не завжди мирними. Можливо, саме внаслідок цього в мезолітичних могильниках Надпоріжжя виявляється так багато людських останків, які зберігають сліди смерті від стріл. Однак протягом тривалого мешкання по сусідству між різними групами місцевого та прийшлого населення встановлювалися мирні стосунки і поступово, з налагодженням взаємозв’язків, складаються близькі форми побуту та культури. Не обійшлося, ймовірно, і без асиміляції як часткової, так і повної.