Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
Так, відповідно до ст. 1 ЗУ "Про особисте селянське господарство", ОСГ - це діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи, проте на думку П.Ф. Кулинича, законодавство не містить прямих чи непрямих заборон на придбання земельної ділянки для ОСГ юридичними особами (крім іноземних). На думку науковця, ставши власником земельної ділянки, юридична особа зобов'язана передати ділянку в оренду громадянину для ведення ОСГ або змінити цільове призначення[117]. На противагу такому підходу, незаконною вважають практику придбання ділянок для ведення ОСГ юридичними особами і М. Федорченко та О. Янов[118].
До частини третьої. Коментована частина при визначенні засад використання земельних ділянок для ведення ОСГ відсилає до "закону". Законом, що спеціально присвячений правовому регулюванню діяльності з ведення ОСГ, є ЗУ "Про особисте селянське господарство". Земельним ділянкам ОСГ присвячена ст. 5 Закону.
Зокрема, ст. 5 Закону обмежує земельні ділянки ОСГ площею у 2 га. (ч. 1). Ч. 2 статті проголошує, що "розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування". Первісно це положення дозволяло застосовувати до доходів, отриманих віл ведення ОСГ на "приєднаній" ділянці, більш сприятливий режим оподаткування: відповідно до п. 4.3.36. ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб", доходи від ведення ОСГ не оподатковуються податком з доходів. Проте нова редакція п. 4.3.36. Закону прямо встановила, що така пільга щодо доходів від ведення ОСГ не застосовується, якщо розмір земельної ділянки "було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю)".
Власне ж використання земельних ділянок ОСГ Законом практично не регламентується. За таких умов створюється суперечлива практика у визначенні режиму земельних ділянок ОСГ. Наприклад, немає єдності в питанні, чи можна на землях ОСГ зводити капітальні будівлі? Ні ЗКУ, ні ЗУ "Про особисте селянське господарство" дане питання чітко не вирішують, хоча Закон і згадує можливість використання для ведення господарства житлового будинку (ст. 6), господарських будівель і споруд. На наш погляд, таке будівництво можливе на несільськогосподарських угіддях, визначених затвердженою у встановленому порядку землевпорядною документацією.
Стаття 34. Землі для сінокосіння і випасання худоби
1. Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.
2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
Загальна характеристика. Якщо більшість інших статей даної глави виокремлено за формою здійснення сільськогосподарської діяльності (державні або комунальні підприємства, фермерські господарства, ОСГ), дана стаття виділена за видом сільськогосподарських угідь - сіножатями та пасовищами.
Загальні засади використання земель для сінокосіння та випасання худоби визначаються ЗУ "Про рослинний світ". Варто наголосити, що спеціальне використання природних рослинних ресурсів шляхом сінокосіння та випасання худоби власників та землекористувачів земельних ділянок дозволу не потребує, крім випадків використання ресурсів, занесених до Червоної та Зеленої книг України (ч. 8 ст. 10 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону, "використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню".
Формалізація цього положення на сьогодні здійснюється виключно за допомогою методичних та рекомендаційних документів неофіційного характеру - наприклад, методичних рекомендацій щодо створення та використання багаторічних культурних пасовищ[119], документів, що встановлюють норми площ пасовищ на одну голову худоби тощо[120].
Із самого факту належності земель для сінокосіння та випасання худоби до сільськогосподарських угідь випливає неможливість будівництва на них будівель та споруд.
До частини першої. Орендувати земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби, поза всяким сумнівом, можуть не лише громадяни України, а й іноземці, особи без громадянства, юридичні особи. Це випливає із загального принципу свободи договору (п. 3 ч. 1 ст. З ЦК України), а також прямо передбачено ст. 5 ЗУ "Про оренду землі".
117
Кулинич П. Ф. Правочини щодо земельних ділянок: деякі теоретичні та практичні аспекти // Земельне право України. - 2006. - N 4. - С. 34 - 37.
118
Федорченко М., Янов О. Земельне право України: посібник для практиків у двох томах. Т. 1. Земельні відносини в населених пунктах / За заг. ред. М. Федорченка. - К., 2006. - С. 284.
119
Створення та використання багаторічних культурних пасовищ (методичні рекомендації). - Інститут землеробства УААН, 1993 // Перелік законів, нормативно-правових актів та науково-методичних рекомендацій щодо реформування аграрного сектора економіки України (за станом на 01.02.2001 р.) // Упоряд. М. Шквир, С. Погурельський. - К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. - С. 5 - 33.
120
Александрова Т. Д., Лебедева Н. Я., Долгушин И. Ю. Нормирование нагрузок на ландшафты: принципы, подходы, методы / Нормирование антропогенных нагрузок. Тезисы докладов Всесоюзного совещания "Устойчивость и изменчивость геосистем как научная основа нормирования антропогенных нагрузок". - М., 1988. - С. 5; Рюмин В. В. Подходы к нормированию структуры антропогенных ландшафтов / Оптимизация геосистем: [Сб. науч. ст. ] / АН СССР. Сибирское отделение. Институт географии; Иркутск. - 1990. - С. 3, 11; Кочуров Б. И. Пути оптимизации водного режима почв в степных ландшафтах Сибири / Там само. - С. 117 - 119.