Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
Стаття 37. Право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю
1. Приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.
2. Державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.
Загальна характеристика. Під підсобним господарством мається на увазі напрямок господарської діяльності підприємства, а не певний підрозділ юридичної особи (хоча такий підрозділ і може бути створений).
На наш погляд, враховуючи загальну правосуб'єктність юридичних осіб за чинним законодавством (ст. 91 ЦК України), поділ "підприємств, установ та організацій" на сільськогосподарські та несільськогосподарські є дуже умовним і позбавленим будь-якого правового значення. Використання земельних ділянок для ведення сільського господарства "несільськогосподарськими" підприємствами нічим не відрізняється від використання земель для цих цілей "сільськогосподарськими" підприємствами (ст.ст. 24, 28, 31 ЗКУ). З огляду на це, збереження у чинному законодавстві терміну "підсобне господарство" виглядає явним атавізмом.
До частини другої. На наш погляд, положення коментованої частини не можна розглядати як такі, що забороняють "державним та комунальним несільськогосподарським підприємствам" використовувати земельні ділянки для ведення "підсобного" господарства на праві постійного землекористування (див. ст. 93 ЗКУ).
Глава 6 Землі житлової та громадської забудови
Стаття 38. Визначення земель житлової та громадської забудови
До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Землі житлової та громадської забудови займають 1,7 млн. га[125].
Для віднесення земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови закон передбачає дві умови: (1) земельна ділянка має бути розташована в межах населеного пункту; (2) вона повинна "використовуватися для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування". Вичерпного переліку "об'єктів загального користування" законодавство не визначає.
Поняття "межі населених пунктів" визначається ч. 1 ст. 173 ЗКУ як "умовна замкнена лінія на поверхні землі", що відокремлює територію відповідного населеного пункту від інших територій (детальніше див. ст.ст. 173-176 ЗКУ та коментар до них).
Положення коментованої статті щодо належності до земель житлової та громадської забудови земельних ділянок, "які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування", слід розуміти розширено: до даної категорії земель належать і ділянки, що не використовуються, але призначені для вказаних потреб (на правомірність такого тлумачення вказують, зокрема, положення ст. 20 ЗКУ). Визначення таких земельних ділянок має відбуватися на підставі затвердженої землевпорядної та містобудівної документації (див. ст. 39 ЗКУ та коментар до неї).
Не являє складнощів питання, що відносити до земель житлової забудови. Виходячи із змісту глави 6 ЗКУ, до земель житлової забудови слід відносити земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель (ст. 40), земельні ділянки житлово-будівельних (жилих) кооперативів (ст. 41) та земельні ділянки багатоквартирних житлових будинків (ст. 42).
Перелік громадських будівель і споруд визначається ДБН В 2.2-9-99 "Громадські будинки і споруди" (неофіційний електронний текст наведено на компакт-диску, що додається). Між тим, вміщення положень щодо гаражного будівництва, як індивідуального (ст. 40), так і кооперативного (ст. 41), до глави 6 ЗКУ вказує на те, що і ці види забудови розглядаються саме "як громадські будівлі і споруди" або "інші об'єкти загального користування", що є не зовсім логічним і, звичайно, не узгоджується із названими ДБН.
125
Проект Загальнодержавної програми використання та охорони земель. - К.: Державний комітет України по земельних ресурсах, ДП "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", 2005 // http://myland.org.ua