![Листи темних людей [UK] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/no-cover.jpg)
Листи темних людей [UK]
- Автор: Рубеан Крот, фон Гуттен Ульрих
- Серия: Вершини світового письменства #61
- Год: 1987
- Язык: украинский
- Переводчик: Иосиф Кобов
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Листи темних людей [UK]». Краткое содержание книги:
На се я одповідаю, що Йоганн Пфефферкорн, як нетямущий в граматиці і в латинській мові, подумав, що «пана» жіночого роду, як, приміром, «муза», бо він чув од інших людей, що «імена, котрі кінчаються на «а», є жіночого роду, за деякими винятками»; також Александр пише: «Імена на «а» жіночого роду, окрім багатьох винятків». Із сього виходить, що Йоганн Пфефферкорн у сім трактаті пише як богослов, а богослови нехтують граматикою, бо вона їм ні до чого.
Твердження друге ■ V
Рейхліиісти твердять, що Йоганн Пфефферкорн у багатьох місцях, як, приміром, в А. І і К. II, коли він хоче поклястися у своїй правдивості, каже «присягаюсь Геркулесом». Звідси видно, що Йоганн Пфефферкорн ідолопоклонник і не вважає Ісуса Христа своїм богом, а Геркулеса, котрий був ідол у стародавніх язичників.
Я одповідаю: Пфефферкорн клянеться Геркулесом, не думаючи про Геркулеса; можливо, і був якийсь стародавній ідол, але Пфефферкорн уживає сей вислів як прислівник. Так само вживає його Донат7, знаменитий граматик, котрого читають у школах. Сказати «присягаюсь Геркулесом» значить стільки, що «слушно», «правильно». Або можна пояснити, як вище, а саме, що Йоганн Пфефферкорн зовсім не дбає про граматику; або ж, нарешті, «присягаюсь Геркулесом» значить «чесне слово»; саме таке я чув від одного піїта.
Рейхлініст каже: всякий, хто твердить, що підтримує церкву,.— єретик. Йоганн Пфефферкорн підтримує церкву, значить, він — єретик. Доказую велику посилку: хто каже, що підтримує церкву, той допускає, що церква помиляється, і якби він її не підтримував, вона занепала б і сокрушилася б. Опріч того, такий чоловік нагадує анти-папу, тобто хоче стати папою замість того папи, котрого обрала вся церква, бо підтримувати церкву є обов’язком папи. Але Пфефферкорн бере на себе сей обов’язок, значить, він стає антипапою й єретиком, раз він доводить, що папа помиляється і він негодящий пастир пастви. Мала посилка випливає із слів Йоганна Пфефферкорна, котрий у сій книзі пише, що він є «низький член церкви». Але низький член тіла є нога, бо ноги стоять на землі; але ноги підтримують тіло і якби не було ніг, тіло упало б. Виходить, Пфефферкорн допускає, що церква тримається на ньому і що він підтримує церкву.
Я одповідаю: Пфефферкорн не вживає слів у стислому і первісному їх значенні. Він іменує себе членом, себто членом церкви, як мовиться про кожного християнина, що він є часткою церкви або її членом, причому сії терміни слід розуміти в широкому значенні. «Низький» вігі уживає замість «смиренний», «простий», подібно до того, як у листі папи Йоганн Пфефферкорн каже: «Хоч я цілком иедостойний припасти до найсвятіших ніг твоїх...», і т. д. Значить, не слід гадати, що Пфефферкорн говорить проти папи.
Твердження четверте
Рейхлініст каже: Пфефферкорн твердить, що християнська віра неістинна, і доводить се своїми власними словами. Так, приміром, він пише, що у вищепойменованій книзі (О. І) він сказав майицському єпископові: «Якщо християнська віра істинна, то Рейхлін не вчинить проти мене віроломства». Але далі він більш ніж двісті раз називає Йоганна Рейхліна віроломним, те саме чинить він і в інших своїх писаннях. Значить, він цілком ясно дає зрозуміти, що не вважає віру Христа істинною.
Я відповідаю: сії слова треба визначити точніше. Коли Пфефферкорн каже: «Якщо віра християнська істинна», то тут слід догадатися: «і Рейхлін істинний християнин». Якби Рейхлін був істинний християнин, він ніколи не
скоїв би такого віроломства. Або скажу ще ясніше: Йогаин Пфефферкорн мислив тоді так: «Ми всі люди, а людям властиво помилятися». А його тоді зразу навернув на путь істини майнцський єпископ, і Пфефферкорн терпеливо переніс се напоумнення й розкаявся. Адже він писав, що єпископ почастував його по пиці, коли він сказав сії слова; отож він одержав покару за свій гріх.
Твердження п’яте
Рейхлініст твердить: Пфефферкорн ставить себе вище за Христа, бо він у сій книзі (F. І) каже: «Рейхлін зрадив мене, як Іуда зрадив Христа, і навіть іще гірше», немов він каже: «Набагато гірше зрадити Пфефферкорна, ніж Ісуса Христа»; або: «Набагато більше сподобився зради Христос, ніж Пфефферкорн»; або ж нарешті: «Христос більш, ніж Пфефферкорн, сподобився страждань». Але таке твердження суща і явна єресь.
Я на се одповідаю: коли Пфефферкорн каже, що його зрадили гірше за Христа, то сим він хоче сказати, що Рейхлін зра’див його задля імператора, а Христа зрадили задля книжників і первосвящеників, котрі нижче від імператора. Через се, бачиться, набагато гірше, себто страшніше, коли кого-небудь зрадять задля імператора, а не задля первосвящеників і книжників, у котрих нема такої великої влади.