![Листи темних людей [UK] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/no-cover.jpg)
Листи темних людей [UK]
- Автор: Рубеан Крот, фон Гуттен Ульрих
- Серия: Вершини світового письменства #61
- Год: 1987
- Язык: украинский
- Переводчик: Иосиф Кобов
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Листи темних людей [UK]». Краткое содержание книги:
Бо тут такий звичай, що треба платити за те, що харчів-ник подасть на стіл, а назад повернути їжу не личить. Коли він побачить у яйці курча, то неодмінно скаже: «Платіть мені за курку», а бере він за малу чи велику однаково. Я вмить проковтнув яйце разом з курчам. А вже потім згадав, що се був Венерин день, і сказав сусідові: «Що ви наробили! Ви ввели мене в смертний гріх, бо я з’їв м’ясо на шостий день тижня». А він сказав мені, що се не смертний гріх і зовсім ніякий не гріх, бо курча слід вважати яйцем, поки воно не вилупиться. Додав, що се точно той самий випадок, коли іноді заведуться черв’яки в сирі або у вишнях, горосі, молодих бобах, все ж їх їдять у п’ятницю й напередодні апостольського свята. Але шахраюваті харчівники йменують їх м’ясом, аби здерти більше грошей. Коли я вийшов з харчівні, задумався був над сим питанням. Далебі, магістре Ортуїне, я сильно стурбований і не знаю, як мені бути. Спитав би люб’язно поради в когось із курії, але в таких людей катма совісті. Мучить мене мисль, що курчата в яйцях — се м’ясо, бо вже постала матерія й розвинулась у члени й тіло живого створіння, до того ж в нього є жива душа. Інша річ черв’яки в сирі чи в чомусь іншому продукті, бо черв’яки належать до риб, як мені пояснив один лікар, тямущий у фізиці4. Ось чому щиросердо прохаю вас одвітити на моє запитання. Бо якщо ви думаете, що се смертний гріх, то я прагну одержати одпущення гріха тут, допоки вернуся в Німеччину. А іще сповіщаю, що магістр наш Яків Гохштрат отримав з банку тисячу флоринів; уповаю, що він виграє діло і дідько візьме окаянного Йоганна Рейхліна та інших піїтів і юристів, бо вони, йдуть проти церкви божої, тобто проти богословів, котрі становлять опору церкви. Адже Христос сказав: «Ти — Петро, і на сім камені я побудую церкву мою» 5. Оцим і припоручаю вас господу богу. Зоставайтесь здорові. Писано в місті Римі.
27
Магістр Вільгельм Чорногуз 1 зичить здоров’я магістрові Ортуїну Грацію
Яка причина того, що ви мені багато пишете про себе, однак не пришлете на згадку книжку, написану вами проти Йоганна Рейхліна? І пишете мені, що постала у вас благословенна мисль написати сію книгу, і ви уповаєте, що буде дуже знаменита книга і що друкар хоче вам за неї заплатити двадцять флоринів, якщо ви дасте йому її надрукувати. Пишете також, що пришлете мені примірник сієї книги, аби я показав її членам папської курії та писарям і завдав їм досади, бо вони не ймуть віри, що в Німеччині є такі ж здібні піїти, як в Італії. І тому було б добре, якби ви надіслали мені сію книгу. Але ви сього не чините і лиш мені раз у раз пишете, що хочете се вчинити. Я прошу вас, надішліть мені, будьте ласкаві, се писання, себто книгу. Я хочу добряче провчити декотрих писарів, бо їм здається, що тільки вони розбираються у всьому, і більш ніхто. Вони гудять також мої вірші, котрі я інколи пишу. Кажуть, що вірші сії недоладні. Подивіться, однак, ви самі, чи се правда. Я посилаю вам разом з листом один мій віршотвір, котрий я уложив недавно, коли приїхав сюди магістр наш Гохштрат. Я приклеїв його до статуї Пасквіно2 па честь сього -доктора, бо він муж славетний, ревно пильнує єдність церкви і боронить віру католицьку од численних єретиків. Ось сей вірш.
Вірш магістра Вільгельма Чорногуза з Девентера, котрий він зладив з оказії врочистого в'їзду ясновелебного отця і брата Якова Гохштрата, магістра нашого з ордену проповідників і інквізитора єретичного інакомислення
Хай відає кожний чоловік, молодик чи старик,
Як магістр наш іменитий, богослов дуже * знаменитий, Яковом Гохштратом іменований, всюди всіма шанований, Прибув у се місто вічне і ходить по ньому,
мов цар величний. З Німеччини він примчав; пожертв всіляких зібрав Мнозтво превелике собі. Університет його тоді Вченого ступеня сподобив, богослова славою оздобив. Там він тонко диспутував, багато силогізмів склав, «Бароко» і «целарент» стосував і сим усіх дивував. Богослови ретиві, у вірі горливі,
Інквізитором його обрали, єресь губити -наказали.
Може хтось тепер спитати: «Чого тут йому шукати?» Слухайте мене уважно, бо скажу вам поважно.
Єсть у німецькій державі доктор, тямущий у праві, Йоганном Рейхліном його звати; на суд його позвати В курію Гохштрат рішив і єресь йому пришив,
Бо книга його ие. теологічна, а сильно єретична. Твердження там сміливі, вірі католицькій шкідливі. Хай кожний знає, що вона євреям пособляє,