Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
35. Договори про відчуження комунального майна, про придбання в комунальну власність раніше приватизованого майна можуть укладатися тільки на підставі рішень про це, які приймаються виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад (пункт 30 ч. 1 ст. 25 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» [85]).
36. Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної влади [229] не встановлює правила про те, що управлінська діяльність здійснюється шляхом видання розпорядчих документів, тобто підписання наказів чи розпоряджень. Немає подібного правила й у законах «Про місцеві державні адміністрації» [99] і «Про місцеве самоврядування в Україні» [85]. Примірна інструкція з діловодства в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади [275] встановлює, що управлінська діяльність установ здійснюється шляхом видання розпорядчих документів. Хоча цей нормативний акт і названий Примірною інструкцією, з постанови, якою вона затверджена, випливає, що дотримання цієї Примірної інструкції є обов'язковим. Погодження у вигляді відповідної відмітки і підпису на документі, який погоджується, передбачено лише у випадках, коли юридичне значення погодження не виходить за межі даного органу.
Таким чином, припис державного органу про укладення договору, припис, який визначає зміст цивільно-правових договорів, погодження чи надання згоди на укладення договору, коли це передбачено законодавством, передбачає видання розпорядчого акта. Проте ця вимога дотримується далеко не завжди. Так, п. 3.1 Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємства [416] встановлює, що рішення щодо погодження умов договору застави майна підприємства приймається шляхом погодження договору застави відповідними посадовими особами після підготовки структурними підрозділами Фонду державного майна чи його регіонального відділення відповідних документів, у тому числі після подання позитивних висновків відділом з питань фінансово-економічного аналізу управління з питань державної корпоративної власності. Передбачається також повідомлення підприємства про відмову в погодженні договору застави, а не видання і направлення розпорядчого акта.
37. Передумовою цивільно-правового договору може бути інший договір. При цьому якщо право одного із суб'єктів договору на його укладення, засноване на іншому договорі, останній (договір-передумова) істотно впливає на договір, що укладається на його підставі. Так, у випадках і межах, передбачених законом, земельна ділянка, що орендована для несільськогосподарського використання, або її частина може передаватися в суборенду. Укладення договору суборенди передбачає згоду орендодавця.
Умови договору суборенди не можуть виходити за межі договору оренди (ст. 8 Закону «Про оренду землі» [165]).
38. Договір оптового ринку електричної енергії [364] укладається суб'єктами підприємницької діяльності, пов'язаної з диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням об'єднаною енергетичною системою України, виробництвом електроенергії на електростанціях, передачею електроенергії магістральними і міждержавними електричними мережами, постачанням електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами. Такий договір підлягає погодженню з центральними органами виконавчої влади, що здійснюють управління в електроенергетиці, Національною комісією регулювання електроенергетики України, Антимонопольним комітетом України (ст. 15 Закону «Про електроенергетику» [89]). Закон не встановлює правила про те, що таке погодження повинне бути обов'язково попереднім. Тому воно може бути і наступним. Але до одержання всіх зазначених погоджень договір не може вважатися укладеним, а відповідно, зобов'язання — таким, що виникло, оскільки не сформувався юридичний склад-підстава такого зобов’язання.
39. У випадках, коли закон прямо чи побічно покладає на сторону обов'язок укладення договору, можливе спонукання до укладення угод за рішенням суду. Механізм спонукання у випадках, коли спір з цього приводу підлягає вирішенню в господарському суді, встановлений п. 3 ст. 83 ГПК [20]: в рішенні суду про спонукання до укладення договору зазначаються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.