П'ята Саллі

— То я мушу пожертвувати собою заради латентних «множинників»?

— Не пожертвувати. Уяви собі це переходом від часткового я до цілісного. Ти багато разів хотіла накласти на себе руки. Замість того щоб облишити життя, застосуй своє існування з користю. Заради всього святого, Ноло. Віддай себе цілісності. Ти нам потрібна.

Якийсь час вона мовчала, не зводячи з нього очей. Нарешті промовила:

— Ми можемо змінити ім’я Саллі Портер на моє, Нола Браянт?

— Це непрактично, — сказав він. — У свідоцтві про народження вказане ім’я Саллі. Так само номер соціального забезпечення, договір про страхування, пенсійні збереження колишніх посад — все записано на неї. А ще ж комунальні послуги, медичні записи, податки, кредитні картки та рахунки в банку. Ти не зможеш довести свою кредитоспроможність без її задокументованого імені.

Нола відчула, як щось всередині неї смикнулось, а потім майже проти власної волі вона розповіла йому про Помічника.

Роджер замислено слухав її, тоді сплеснув у долоні та кивнув.

— Чесно кажучи, я все очікував, коли ж з’явиться щось на кшталт Внутрішнього Особистого Помічника. Спочатку я думав, що то Деррі, але, за словами одного психіатра, який працював із багатьма пацієнтами з множинною особистістю, ВОсП відрізняється від звичайних особистостей, він більше нагадує персоніфікацію спільної свідомості, те, що фройдисти називають суперего.

— Думаю, тут більше релігійний аспект, — сказала Нола. — Хоча переважну частину свого життя я була атеїсткою, я мала чітке відчуття індуїстського концепту Атмана — частини окремого духу чи душі, що існує всередині нас, і об’єднується з Брахманом, який є абсолютною душею чи розумом. Помічник з’явився у момент безнадійної тиші, й тепер я думаю, чи не буде моє злиття тим, що індійські мудреці називають нірваною — згасанням полум’я життя, що дозволяє нам також згасити наші окремішні буття та злитися з вищим духом.

– Є тільки одна можливість це дізнатися, Ноло…

Вона відчула, що піддається, і стиснула кулаки.

— Ну ж бо, — м’яко промовив він. — «Та що ім’я? Назви хоч троянду, не зміниться в ній аромат солодкий»[85].

Вона глянула на нього та засміялася.

— «Та хто у мене ім’я вкраде, у мене ж відбирає все…»[86] — Але після довгої тиші вона розчепірила пальці, подивилася на них та кивнула: — Зроби це швидко.

— Без питань, — сказав він, піднімаючи золоту ручку. — Саллі, вийди на світло. Ноло, ти також залишся. Ви обидві усвідомили, що для того, щоб вирішити цю проблему, мусите об’єднати сили і стати єдиною особою. Це можливо тільки, якщо ваші свідомості об’єднаються, взаємопроникнуть та зіллються в єдиний розум із особливостями та рисами вас обох, як і було до того, як Нола від’єдналася. Уявіть себе двома озерами. Ти, Ноло, — те, що наповнене освіченістю, культурою та гордістю. Ти, Саллі, — інше — позбавлене цих речей, які витекли в озеро на ім’я Нола, але наповнене материнською любов’ю, відчуттям того, що правильно, а що — ні, та смиренністю.