Африка, сни
- Автор: Подервянский Александр Сергеевич
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-03-6
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
Maльвіна(ігриво задирає спідницю, під якою виявляються неапетитні чулки та рєзінки): Ну что, рєб’ята, займьомся аріфмєтікою?
Йонатан: Йдьош до женщіни – возьми пльотку!
Карабас-Барабас(тупо): Пльотку в семь хвостов... Пльотку в семь хвостов...
Депутат(в телевізорі): Ніч іскриться і вспихуєт, як большой фонтан. І душа моя – іскрящійся фонтан...
ЗАВІСА.
Король Літр
Король Літр, хтивий, безпринципний і божевільний алкоголік.
Корделія, улюблена донька Короля, хвороблива квітка з червоними очима і скаженою пиздою.
Рейгана і Гонерілья, неулюблені доньки Короля, брудні та закомплексовані лізбіянки.
Едгар, цинічний гвалтівник собак та кіз, згодом статечна людина, член суспільства, депутат палати лордів.
Едмунд, життєрадісний споживач екскрементів, санітар лісу і друг природи, згодом статечна людина, член суспільства, професор Кємбріджського універсітєту.
Кєнт, хуліганствующій підліток.
Мєнт, лягавий падло.
Йорік, потворний нєдоносок, начітавшийся Заратустри. На початку п’єси – блазень, згодом – статечна людина, вождь англійського народу.
Привид, опудало в білім простирадлі, під пахвою несе кнігу «Тімур і його команда».
Дія відбувається в Англії в епоху похмурого середньовіччя.
Сцена зображує собою пляж, забруднений пляшками, гандонами і собачим гівном. Посередині всього цього хазяйства сидить Король Літр. Його вигляд неважко уявити, спираючись на все вищезгадане. У ніг Короля – мішок з пляшками. Він по черзі дістає їх звідти і саморобною дротинкою спритно витягує з пляшок корки, вдавлені туди волохатими пальцями не маючих штопору волоцюг.
Король Літр:
Ітак, замовкли струни сладкозвучні,
З пизди стирчать всі грифи балалайок,
А в жопі жевріють жоржини та жар-птиці…
Я роздав на хуй все. Все, шо роками пиздив
І пер, згинаючись, до себе у комору,
А потім, запираючись в сортирі,
І там, згасаючи від смутку та зневіри,
Я нігтєм вицарапував на стінці скажені цифри…
Рахував і плакав, пердів беззахисно,
В тупім оскаженінні зубами скреготав,
І лютий сморід, цей дух гівна на вільних білих крилах
Вповзав мені у серце, як гадюка,
І люто в душу срав…
Людськая заздрість та посмішки, та плітки за спиною,
Шо хуя вже не тільки, шо встромить,
А й навіть винуть стало неможливо.
Бо я, статечний дід і патріарх,
Засновник роду, міста і країни –
Герой національний! Як відомо,
Герої не їбуться і не сруть!
Не кажучи про те вже, шо ніхто з них
В дитинстві не дрочив, о, як мені
Це все настоїбенило, піздєц!
Їбав я всі ці гімни і кантати,
Всю малахв’ю бенкетів і прийомів,
Коли замість того, щоб когось вжарить
Повинен довго й нудно ти пиздіти
І слухати пиздьож такий же самий.
Я все роздав: всім жебракам, ханигам,
Всім підарасам, йобнутим шакалам:
Нехай вони внесуть корисний внесок
В суспільне будівництво, хай їбошать,
А я це все їбу!
З цими словами Король Літр голосно пердить. Входить Корделія – хвороблива квітка зі скаженою пиздою.
Король Літр:
Як ти живеш, моя вонюча квітка?
Корделія:
Дивись, татуню, я знайшла гандона.
Він зовсім цілий, зроблений в Ганконзі.
З його сріблястих пелюстків, як перли
Стікають сльози росяні яскраві…
Літр:
Не перли то, то малахв’я вонюча!