Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Европейская старинная литература » Українська література 17 століття
Українська література 17 століття - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Українська література 17 століття

Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:

В українській літературі 17 століття було часом формування та розквіту літературного стилю бароко. Його предтечею вважається ще Іван Вишенський, але розквітло бароко у творчості Мелетія Смотрицького, Кирила Транквіліона-Старовецького та з появою київської школи. На формування українського бароко найбільше вплинуло відновлення православної ієрархії у 1620 році, заснування київської школи 1615 року та її реформи, проведені митрополитом Петром (Могилою) (1644) і гетьманом Іваном Мазепою (1694). І нові православні ієрархи, і професори Академії були головними представниками бароко, яке іноді звуть «козацьким», що не зовсім вірно, оскільки козаки мають до нього досить віддалене відношення, як в літературі, так і в інших видах мистецтва. Головними митцями були духовні особи, ченці та ієрархи. Звідси і головна відмінність українського бароко від західноєвропейського — його переважно духовний характер.
1 ... 63 64 65 66 67 68 69 70 71 ... 283
Перейти на страницу:

Казання, на празники господськії написанії, можеш, одмінивши, повідати в неділю якую. Наприклад, казаннє моє второє на обрізаніє господнє, одмінивши ексордіум і конклюзію, можеш повідати по воскресенії Христовом в не-дєлю сьомую, святих отець, где з євангелія возьми тема тоє: «Се же єсть живот вічньїй, да знают тебе единаго истин-наго бога, и его же послал єси Ісус Христа» [Євангеліє від Іоанна, гл. 17, ст. 3]. Наррацію мою всю на казанню своєм можеш повідати, которая починається: «Називається збав-леніє наше животом вічним», і проч., кончиться в тих словах: «Для того Христос мовив: «Мнози бо суть званньї, мало же избранньїх». Так же казаннє першоє моє на стрітеніє

її» модне, одмінивши, можеш повідати в неділю седмнадця-г,і<» по сошествії святого духа, где з Євангелія озьми тема і• м : «Внійде Ісус в'ь страньї Тирскія и Сідонскія» [Єванге-

ч н під Матфея,тл. 15, ст. 21]. Потім в своєм казанню можеш іч ю мою повідати наррацію, которая починається од тих слов:

І Іерший раз приходить Христос до нас в пренайсвятійшом і.ікраменті євхаристіи», и проч., а кончиться в тих словах:

■ Иедлуг апостола Іакова, мовячого: «Приближишеся богу, її ириближиться вам». Ексордіум зась якоє хоч і конклю-чіо придай до свойого казання.

Можеш казання, на празники богородичні написанії, одмінивши, повідати в неділю якую. Наприклад, першоє моє казання на рождество пресвятої богородиці можеш по-підати в неділю тридцять вторую по сошествії святаго духа, і це положи тема такоє з Євангелія: «Закхеє, потщався, пііііди днесь, бо в дому твоем подобает ми бити» [Євангеліє від Луки, гл. 19, ст. 5]. Тут в пропозиції обіцуй показати дом, в котором Христос мешкаєт, по тім в наррації побожного чоловіка назови домом, которий збудував собі для мешкання Мудрость Божая (Христос), ведлуг Соломона, мовячого:

■ Премудрость созда себ"Ь храм и утверди столп седм». В тім же дому, в чоловіку побожном, вилічай всі стовпи — солячий, оболочний, огнистий, димовий, желізний, срібрний, небесний; которії в том дому, в чоловіку побожном, знайдуться, аплікуй тії стовпи до побожного чоловіка так, яко я до пресвятої діви апліковав-єм. Ексордіум зась і конклюзію волі своєї придай своєму казанню. Так же на воведеніє пресвятої богородиці казаннє моє першоє можеш повідати в неділю чтирнадцятую по сошествії святаго духа, где озьми з Євангелія тема тоє: «Уподобися царствіє небесноє челов'Ьку царю, чже сотвори брак сьшу своєму» [Євангеліє від Матфея, гл. 22, ст. 2]. В ексордіум мов: «Цар, бог отець, учинив брак, веселіє, Христові, синові своєму, з церквою святою, бо то Христова єст облюбениця, а Христос її облюбенець, так мовив Іоанн Хреститель до Христа: «Йм"Ьяй невЬсту жених єсть» [Євангеліє від Іоанна, гл. З, ст. 29]. Маєт Христос веселіє із душею побожною, бо і то його єст облюбениця, которую споминаєт Христос в «Піснях П^Ьсней», мовячи: «Вся єси добра (пієнк-мая) ближняя моя, и порока (змази) н-Ьсть в теб^» [Книга ІІІсні Пісень, гл. 4, ст. 7]. В пропозиції обіцуй показати, як может душа пієнкною бити, жеби зостала облюбеницею Христовою. В наррації повідай: «Єсли чоловік хочет, жеби душа його зостала пієнкною і облюбеницею Христовою, нехай душу свою цнотами приоздобить, нехай вшелякого гріха і учинков

і слов і помислов злих хрониться, нехай повстягається од иокармов і напоїв розкошних і постить, яко чинили Даниїл,

Ананія, Азарія і Місаїл, нехай молиться богу, яко Юдиф чинила. Кто будет тоє чинити, душа його зостанет пієнкною і зостанет облюбеницею Христовою». Яко я тую наррацію аплікував-єм до пречистої діви, так ти до побожної душі ап-лікуй. В конклюзії мов, же Христос всіх людей взиваєт на тоє веселіє, котороє маєт на землі з облюбеницею своєю, з церквою святою і з кождою душею побожною, і в небі на віки будет міти, але не хотять люде іти на тоє веселлє, бо мовить євангеліст Матфей: «Посла раби своя призвати званньїя на брак, и не хотяху прійти». Далій мовить: «Они же небрегше отидоша ов убо на село своє, ов же на куплю свою, прочіи же, емше рабьі его, досадиша им и убиша их». Для того не много людей будет на небі заживати з Христом веселля вічного, больше їх будет в пеклі на віки плакати, ведлуг слов Христових: «Мнози бо суть званим, мало же избранньї» [Євангеліє від Матфея, гл. 22, ст. З—15], і проч.

1 ... 63 64 65 66 67 68 69 70 71 ... 283
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)