Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
Id autem est imperitia rerum, judicii inopia, et impotentia atque inscitia recte utendi statu praesenti.
Haec sane tam divites, quam pauperes jactant, coelibes conjungesque; ob haec forum fugitur, rursus molestum est otium; ob haec produd in aulis volunt, producti statim aegre ferunt.
Ob inopiam (iudidi) morosi sunt, quibus est male.
Aegrotis et uxor molesta est, et Medicum incusant, et ledulus displicet, et de Amicis
Gravis est, qui venit, abiens parit molestiam.
Morbo autem fugato, aliaque fada temperie, qui heri amylum, ova, panem e cribrata farina respuebat, hodie cibarium panem cum nasturtio alacriter et suaviter edit. Eodem modo Reda Ratio quodvis vitae genus, quamlibet mutationem reddit fadlem564.
Exempla565:
Alexander mundos alios desiderabat566, at Crates, pera et pallio instrudus, vitam tanquam festivitatem quandam per jocum et risum exigebat567.
Sicut igitur calceus una cum pede non in diversam partem convertitur, sic animi affectio vitam sibi conformem reddit. Non enim consuetudo, ut quidam dixit, vitae modum facit jucundum568, sed Prudentia optimam parat vitae rationem.
Ergo fontem tranquillitatis animi in nobis situm expurgemus et excolamus, ut externa etiam tanquam familiaria non cum molestia nobis usurpentur569.
Nil est quod irascare rebus scilicet.
Non ira curae illis tua est; bene huic erit,
Qui rebus obtingentibus rede utitur.
Id ergo est primo omnium exercitatione perdiscendum, ut, quo pacto is, qui canem ferire lapide cum voluisset, icta noverca dixit: ne sic quidem, inquit, jactus lapis male ceddit570, - ita nos quoque ea, quae nolentibus nobis fortuna obtulit, alio transferre sdamus.
Actus in Exilium Diogenes, ne hoc quidem male: philosophari cepit571. Zeno Citiensis572, audita navi oneraria, quam unicam reliquam habebat, una cum mercibus vi fluctuum obrutam ac submersam, laudo, inquit, tuum factum, o fortuna, quae nos in palliolum et porticum redigis573.
Quid obstet, quo minus ista imiteris?
Obeundo magistratu impegisti? vives postmodum ruri rerum tuarum satagens. Ambiens Principis amidtiam repulsus es? vives periculorum ac negotiorum liber. Acddit per calumniam vel invidiam exsibilatio aliqua et infelix successus? Secundo vento ad Musas et Academiam navigare licet, quod fecit Plato, post naufragium amicitiae cum Dionysio574. Ac profedo ad parandam animi tranquillitatem multum condudt illustres viros considerare, qui eadem qua nos fortuna aequo animo sunt usi575. Inimici stolidos turbant, quorum delicta non persequeris, sed tua te affectione animi obledabis. Est insani ob amissa dolere, non gaudere relictis. Quid habemus? vitam, valetudinem, solem, otium, loqui, tacere, etc.
Eas Rationes, quae adversus animi perturbationes auxilio sunt, cordati ante quam perturbentur, meditari debent, ut multo ante praeparatae, plus habeant virium.
Eos, qui unum aliquod vitae genus molestia putant vacare, Menander erroris admonet praedidis versibus576.
*
З Плутарха
про спокій душі:
"А я-то думав, Фанія,
що багачі не стогнуть ніччю, сплять-бо солодко". Потім:
"Отож, печаль завжди з життям пов'язана.
Вона існує у житті солодкому, існує також в славному,
Та тратить силу в бідному житті"577 (Мепапдр).
Утім подібно до того, як люди боязкі, захворівши під час плавання на морську хворобу, вважають, що вони будуть почуватися краще, коли з великого судна пересядуть до невеликого човна, а звідти знову перебираються в тривесельник, нічого цим не досягаючи, оскільки разом із собою переносять жовч і страх, - так і життєві переміни не усувають із душі того, що приносить прикрощі й турбує.
Таку саму роль відіграють недосвідченість у справах, слабкість і безпорадність судження, а також невміння правильно використати дійсне становище.
Без сумніву, від цього страждають багаті й бідні, неодружені й жонаті, і з цієї ж таки причини люди уникають публічних місць, з цієї ж причини обтяжлива бездіяльність, з цієї ж причини хочуть здобути доступ до палаців, а здобувши, одразу ж розчаровуються.
"Через нерозсудливість сердиті ті, кому погано".
Для хворих і жінка є тягарем, і лікаря вони звинувачують, і постіль їм не подобається, а щодо друзів, то
неприємний їм той, хто приходить, і викликає незадоволення той, хто відходить.
Коли ж хвороба пройшла, стан змінився, тоді той, хто ще вчора відмовлявся від крохмалю, яєць, хліба з просіяного борошна, сьогодні з апетитом і втіхою їсть простий хліб із кмином. Таким же чином здоровий РОЗУМ робить легким будь-який спосіб життя, будь-яку переміну.
Приклади:
Олександр прагнув здобути інші країни, а Кратес, маючи тільки торбу і плащ, провадив життя, ніби якесь свято, серед дотепів і сміху.
Таким чином, як черевик і ступня не обернені в різні боки, так і нахил душі створює відповідне собі життя. Бо не звичка, як хтось сказав, робить життя приємним, а РОЗСУДЛИВІСТЬ створює найкращий спосіб життя.
Тому будемо очищати й берегти закладене в нас джерело спокою душі: для того, щоб стороннє сприймалось без невдоволення, як щось властиве нам.
Не слід нам дратуватися обставинам,
Бо це не помагає; добре лиш тому,
Хто чинний стан як слід використовує578.
Отже, це правило слід добре засвоїти в першій вправі, щоб, подібно до того, хто, жбурнувши камінь у собаку, влучив у мачуху й мовив при цьому: "Однак камінь влучив не так уже й погано", - і ми вміли інакше витлумачити те, що, всупереч нашій волі, послала нам доля.
Добре, що Діоген був засуджений на заслання: там він почав займатися філософією. Зенон із Кітіона, почувши, що єдиний корабель, який залишався в нього, був перекинутий хвилями разом з товарами й затонув, сказав: "Хвалю твій учинок, о доле, ти, що скеровуєш нас до плаща й портика".