Кримінальне право України. Загальна частина.
- Автор: Вереша Роман Вікторович
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-01-0312-1
- Жанр: право
Электронная книга - «Кримінальне право України. Загальна частина.». Краткое содержание книги:
Видання розраховане на студентів, аспірантів, викладачів, наукових працівників, а також на всіх, хто цікавиться питаннями кримінального права.
Патологічне сп’яніння, як правило, виникає в результаті вживання алкоголю й одночасно за умов впливу шкідливих факторів, що послаблюють організм. До них в першу чергу належать перевтома, перегрів, астенічні стани після перенесених захворювань тощо. Патологічне сп’яніння може розвинутись через деякий час після вживання алкоголю і незалежно від його кількості, а перебіг характеризується не тривалим часом. Закінчується патологічне сп’яніння частіше раптово, не рідко переходячи у глибокий сон, після чого виникає повна амнезія (прогалини в спогадах).
На ґрунті систематичного зловживання алкоголем можуть розвинутись й інші хворобливі розлади психіки: алкогольний делірій (біла гарячка), галюциноз, параноїд. Вчинення суспільно небезпечних дій при таких розладах виключає кримінальну відповідальність у зв’язку з наявністю обох критеріїв неосудності.
Таким чином, на законодавчому рівні визначені поняття як загального, так і спеціального суб’єкта злочину, наведені ознаки, що характеризують їх іманентні властивості. Очевидно, що будучи обов’язковою ознакою складу злочину, інститут суб’єкта злочину має важливе значення для побудови та законодавчої регламентації інших інститутів як Загальної, так і Особливої частин КК України. В першу чергу коли ми говоримо про застосування норм Особливої частини КК України, маємо обов’язково звернутись до розділу IV Загальної частини КК України і визначитись із тими положеннями, що характеризують суб’єкт злочину як один з обов’язкових елементів підстави кримінальної відповідальності.
При цьому позитивним моментом є саме законодавче закріплення положень про суб’єкт злочину на рівні кримінального закону в окремому розділі. Визначаючи ознаки таких понять, як «осудність», «обмежена осудність», «спеціальний суб’єкт злочину», залишаються актуальними питання щодо удосконалення, а також оновлення концептуальних підходів щодо характеристики віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, та ознак юридичної особи як суб’єкта злочину, що знайшло відображення у кримінальному законодавстві багатьох зарубіжних країн.
Розділ X СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття і значення суб’єктивної сторони складу злочину
Суб’єктивна сторона складу злочину — це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості та волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків.
Зміст суб’єктивної сторони складу злочину характеризують певні юридичні ознаки: вина, мотив і мета вчинення злочину. Вони тісно пов’язані між собою, проте їх зміст і значення у кожному випадку вчинення злочину є різними.
Вина — це основна, обов’язкова ознака будь-якого складу злочину, що визначає наявність суб’єктивної сторони і значною мірою її зміст.
Відсутність вини виключає суб’єктивну сторону і тим самим склад злочину. Проте в багатьох злочинах суб’єктивна сторона потребує встановлення мотиву і мети, що є її факультативними, тобто не завжди обов’язковими ознаками. Вони мають значення обов’язкових лише в тих випадках, коли названі в диспозиції закону як обов’язкові ознаки конкретного злочину.
Особливості деяких складів злочинів визначають необхідність з’ясування емоцій, які відчуває особа при вчиненні суспільно небезпечного діяння. Вони різняться за своїм характером, змістом, часом виникнення. Більшість із них перебуває за межами суб’єктивної сторони складу злочину, оскільки зовсім не впливають на формування її ознак (каяття у вчиненому, страх покарання тощо), або вплив їх настільки незначний, що не має істотного значення при формуванні у свідомості особи мотиву вчинення злочину (співчуття, жалість тощо).
Однак деяким із них закон надає значення ознаки суб’єктивної сторони. Зокрема, відповідно до ст. 116 і 123 КК України стан сильного душевного хвилювання виконує суттєву роль у формуванні особливостей вчинення таких злочинів і тому входить до змісту суб’єктивної сторони. Таким чином, емоційний, стан (стан сильного душевного хвилювання) є третьою факультативною ознакою суб’єктивної сторони складу злочину.
Встановлення всіх ознак суб’єктивної сторони — це завершальний етап у констатації складу злочину як єдиної підстави кримінальної відповідальності. Тому з’ясування суб’єктивної сторони має важливе значення. По-перше, вона є обов’язковим елементом будь-якого складу злочину, а її наявність чи відсутність дає можливість відмежувати злочинне діяння від незлочинного. Наприклад, немає складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, при невинуватому заподіянні навіть тяжких наслідків, що сталися в результаті дорожньо-транспортної пригоди або у разі вчинення діяння з необережності, якщо відповідальність за нього в законі встановлено лише за наявності умислу.