Корабель з райдужними вітрилами
- Автор: Билкун Николай Васильевич
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Год: "Веселка"
- Жанр: Прочая детская
Электронная книга - «Корабель з райдужними вітрилами». Краткое содержание книги:
На стіні нашого музею висить рушник, на якому наші найкращі вишивальниці на прохання Сави Микитовича вишили такі слова: «Той, хто не шанує свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Максим Рильський».
А Вадик Іванов дивується, для чого я «дідів збираю». Іржик, коли влітку побачила цей чудовий рушник, коли прочитала цей напис, так обличчя в неї і засвітилося все…
— Які чудові слова, — сказала вона, — я їх досі не чула і не знала, що вони належать Максиму Тадейовичу.
Ех, скільки ми ще всього не чули і не знаємо! А треба чути і знати вже зараз, бо те, що ми почуємо і взнаємо зараз, запам'ятається на все життя…
Сьогодні вночі мені знову снилася Іржик. Невже я її в неділю побачу? Мені снилося, що вона з іншими дівчатками бігла естафету — чотири по сто. Іржик бігла швидше всіх, але в її руках замість естафетної палички чомусь було… веретено. І приверзеться ж таке уві сні: веретено замість естафетної палички! Я знаю, що в травні у Іржика відповідальні змагання, і я обов'язково приїду в місто «поболіти» за неї…
ТОЛЯ ЮХИМЕЦЬ
— Хай Іржик сміється з мене, хай кепкує, хай називає блаженненьким, але я не соромлюсь того, що мені дуже радісно, дуже приємно, коли всім добре.
І добре, що ми в неділю побували у Васька Сороки в знайомих нам Теренках. Щоправда, вони не для всіх були знайомі. Максим, Іван Іванович — полковник Швецов, його дружина Тамара Георгіївна і Валерій Сахненко були в Теренках вперше. Правда, полковник розповідав, що тридцять п'ять років тому його батальйон проходив поблизу цього села, але в селі він не був.
І ось зараз він побачив в музеї своє фото і свій компас, а в спеціальній книзі Василем Сорокою записано історію цього компаса. Дивуюся, коли Василь встиг роздобути фото Івана Івановича? Адже бачилися вони щонайбільше два рази, і все відбувалося на наших очах. Проте коли людина хоче щось зробити, вона зробить. Так і Вася — знайшов час роздобути фото полковника в парадному мундирі і з усіма орденами на грудях. Може, правда, полковник надіслав йому це фото поштою? Хоча ні, все листування полковника зараз йде «через мої руки», все, що він пише, я ношу на пошту і відсилаю рекомендованими листами. Це, в основному, листи, в яких йдеться про старшого лейтенанта Михася Васинка, але листується полковник і зі своїми однополчанами.