Долина богів. Історії з Кремнієвої долини

До прикладу, Fitbit — пристрій, який відстежує кроки та калорії. Як однойменна компанія могла знати, що її продукт незабаром потрапить під нагляд Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами через використання даних клієнтів? Зблиснувши чорним браслетом Fitbit на зап’ястку, Подеста пояснила, що Fitbit найняла її, щоб переконатися, доки не пізно, у відповідності брендингових та маркетингових матеріалів компанії стандартам Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами.

Компанія Прауда потрапила до тієї ж категорії. Згодом лобісти таких професійних середовищ, як водії таксі й лімузинів, або, наприклад, яєчне лобі, м’ясне лобі й автомобільні дилери почали на ранніх стадіях реагувати на ці апстартові стартапи. Саме тому Подеста радила компаніям наймати її якомога швидше.

Війни Uber і Airbnb з урядом за отримання дозволу вийти на різні ринки були, вочевидь, найпублічнішими прецедентами, в яких техіндустрія зійшлася у протистоянні не на життя, а на смерть, із видом, що був її повною протилежністю — державними службовцями. Uber тріумфально переміг у цьому протистоянні, вселяючи жах і радість багатьом іншим компаніям. Проте це принаймні було можливо — перемогти у війні проти однієї з найсильніших профспілок на федеральному та місцевому рівнях — завдяки молодому лобісту на ім’я Бредлі Таск.

42-річний Таск виріс у нью-йоркському Брукліні, а потім вступив до Університету Пенсильванії, де рано зацікавився політикою. Там він почав працювати в команді мера Філадельфії Еда Ренделла, якого зустрів, коли отримав квиток на з’їзд Демократичної партії від друга з профспілки теслярів. Він помітив, що мер сидить на самоті. Підсів до нього, заговорив, а потім з’явився в його офісі, залишивши заяву, в якій висловив бажанння стажуватися в нього. І йому вдалося.

Таск не був харизматичним у звичному розумінні чи навіть симпатичним, але підкуповував своєю безпосередністю. З ним було легко. У кав’ярні через дорогу від свого ньюйоркського офісу він поводився з офіціантами так, немовби знав їх роками, хоч зізнався, що заходив туди лише кілька разів. Зараз він представляє такі компанії, як Tesla і FanDuel, DraftKings і Mytable. Остання — торговельний майданчик для локальної кухні. Проте ім’я зробив йому саме Uber, коли Тревіс Каланік за допомогу замість готівки запропонував йому акції компанії.

Однак це сталося значно пізніше. Покинувши офіс мера Філадельфії, Таск повернувся додому, де працював в Управлінні парків і рекреаційних зон міста Нью-Йорка. Тодішній керівник Генрі Стерн згадує, що «найняв молодого, білого єврея за 22 тисячі доларів на рік управляти серйозною агенцією». Після короткого навчання в юридичній школі в Чикаґо він повернувся до Управління парків, а потім переїхав до Вашинґтона, де два роки працював директором з комунікацій у сенатора від Нью-Йорка Чарлза Шумера. «Це було божевілля, тому що Чак найбільш ненаситний до медіа й агресивний член Конгресу, і трагедія 11 вересня 2001 року сталася після першого року моєї роботи там», — згадував він.