Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Триллеры » Ідеальна незнайомка
Ідеальна незнайомка - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Ідеальна незнайомка

Электронная книга - «Ідеальна незнайомка». Краткое содержание книги:

За спиною колишньої журналістки Лії Стівенс багато невдач і болючих помилок – їх не вийде ні загладити, ні забути, ні притлумити плином часу. Аби якось налагодити життя, Лія втікає в Пенсільванію разом із вірною подругою Еммі. Вона хоче зачаїтися, принишкнути. Але привид минулого невтомно переслідує її. Біля річки знаходять жінку, дуже схожу на неї. Усі довкола тепер дивляться на Лію з підозрою. Здавалося б, Еммі могла б допомогти розплутати ситуацію, але біда – поліціянти в один голос стверджують, що Еммі насправді ніколи не існувало.
1 ... 60 61 62 63 64 65 66 67 68 ... 111
Перейти на страницу:

– Що? Плануєш забігти в гості?

Ті ж слова, що я казала напередодні ввечері, набули нового забарвлення, з’явився злий сарказм і гнів.

– Ти казала, що тобі тут лячно самій. Я подбаю, щоб нічні патрулі додали твій дім до своїх маршрутів. Я теж буду на зв’язку. Можеш телефонувати в будь-який час.

– Я вже тобі телефонувала, але досі не отримала відповіді. Хто той свідок, що нібито бачив Девіса Кобба біля озера?

– Ліє, тривають слідчі дії. – Відмовка, якої тиждень тому не було.

– Ти ж уже мені чимало розповів.

– І не повинен був, Ліє.

– Не можеш поділитися інформацією щодо Девіса Кобба? Я гадала, це інша історія. Різні справи.

Але я сама дізналася більше, навіть якщо до кінця того не розуміла. Фото Бетані Джарвіц, знайдене під будинком. Не така вона була вже й випадкова особа. Не таке вже й випадкове обличчя. Між справою Кобба й Еммі існує зв’язок, справжній зв’язок. І про нього знаю лише я.

Він роздратовано стиснув зуби, але не відступив.

– Джеймс Фінлі вже декілька тижнів мертвий. Ще раз – коли ти бачила Еммі востаннє? Мені потрібен час. Точний час.

Наче це якась гра, і спершу я мушу йому щось дати. Він не питав про Еммі, як про жертву. Тепер він запитував про неї, бо я була свідком, а вона – підозрюваною.

Я відчула, що закриваюся, відгороджуюся від нього.

– Я вже тобі все розповіла.

– Тоді авто. Коли ти востаннє бачила її машину?

Я замислено хитала головою. Намагалася логічно пояснити собі той факт, що машини Еммі немає вже декілька тижнів, а я цього не помітила. Я опустилася на найближчий стілець. Кайл сів поруч.

– Вона ставила її за будинком. Тобі варто оглянути це місце. Я не звертала уваги.

– Вона ставила її за будинком, – повторив він. – І тобі це не здавалося підозрілим? Ти не подумала, що, можливо, Еммі її ховає? Бо це не її машина?

Поки він про це не сказав, не здавалося підозрілим. Усе виглядало звичайно: це ж Еммі. Просто ще одне з дивацтв, якими вона славилася.

– Я не знала.

Навіть для мене така відповідь прозвучала як банальна відмовка. Як тоді, коли я виправдовувалася в кабінеті Лоґана.

Кайл заплющив очі, повільно і глибоко вдихнув.

– Хочеш трохи подробиць, Ліє? Будь ласка. Вісім років тому жодної Еммі Ґрей у Корпусі миру не було. Я отримав список усіх, хто був на місії в Ботсвані, такого імені там немає й близько. Вона не та, ким ти її вважала. Розумієш? – Він поклав руку на мою долоню. Безглузда спроба заспокоїти. – Вона брехала тобі про свою роботу. Про автомобіль. Ліє, на машині підроблені номерні знаки. Це авто без реєстрації. Її звуть не Еммі Ґрей.

Я затрясла головою. Думаючи про знайдену під будинком фотографію; про Еммі, яка мене прихистила. І не змогла примирити одного з іншим. Перед очима знову постала Еммі, яка, дивлячись мені в очі, зістрибує зі стіни.

Тоді, вісім років тому, я була ніким. Стояла під дошкою оголошень, викинута напризволяще. Розгублена, неприкаяна, не знала, кому вірити. І раптом перед тією наляканою беззахисною істотою з’явилася Еммі. То чого дивуватися, що вона була для мене рідною душею? Еммі була зі мною, коли мій захисний шар відновився. Існувала всередині моєї нової, грубішої шкіри. Коли Кайл казав, що я її зовсім не знаю, я йому інстинктивно не повірила. І коли викладав факти на підтвердження своїх слів, мені спало на думку лише: «То й що?».

То й що, якщо це не її справжнє ім’я? Не її номерні знаки? Не її робота? Якщо покопатися, кожен із нас – таємниця, яку треба розгадати.

І хіба це не те, чого всі шукають? За кавою, за склянкою алкоголю, на інтернет-сторінках знайомств, за безконечними порожніми балачками? Хіба ми не сподіваємося знайти когось, хто схоче копнути трохи глибше, розкрити такі сторони твоєї особистості, про існування яких ніхто й не здогадувався? Когось, хто схоче пізнати тебе справжню, заховану глибоко всередині? Ми хочемо знайти людину, яка вважатиме нас важливішими за свою роботу. Важливішими за свої моральні стандарти. За своє слідство та очікування. Людину, яка обере варіант «В». Яка знатиме, що ви накоїли, але однаково поставить вас на перше місце.

Для Еммі я завжди була на першому місці. Важливіша за гроші, хлопців та хоч які моральні норми. Я зрозуміла це від самого початку, відтоді, як побачила в її руці ножа.

То й що, якщо в підвалі знайшлася фотографія Бетані Джарвіц? То й що, Ліє? За схожих обставин Еммі мене б не виказала. А, Б чи В? Немає жодних сумнівів, який варіант обрала б вона.

1 ... 60 61 62 63 64 65 66 67 68 ... 111
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)