Людина дивиться в завтра
- Автор: Ляпунов Борис Валерианович
- Год: 1966
- Язык: украинский
- Год: Веселка
- Жанр: Детское образовательние
Электронная книга - «Людина дивиться в завтра». Краткое содержание книги:
Роботою керуватимуть автомати по заданій програмі.
Завод вироблятиме рейки, труби, листовий прокат, при потребі із захисними покриттями. Швидкість прокатки різко зросте, а витрата металу зменшиться.
Можливо, зміниться і прокатний стан, якщо вдасться витягувати метал, що кристалізується, просто з відкритого розплаву. Сили зчеплення примусять металеві пластинки прилипати одна до одної, і з ванни за платівкою-кристалізатором потягнеться деталь потрібної форми «лист, труба, дротик будь-якої довжини. Треба лише охолоджувати метал у міру того, як він виходитиме, щоб прилипання не припинялось.
Однак, поки є домна, металургійний завод майбутнього лишається принципово такий самий, як сьогодні. Змінюються тільки масштаби. Згодом інженер відмовиться від домни і видобуватиме залізо безпосередньо з руди. Пряме відновлення «давня мрія металурга. Очевидно, не мине й чверті століття, як металургійний завод набуде зовсім іншого вигляду.
Стане дійсністю безполуменева металургія. В свердловину, що сягає рудного покладу глибоко під землею, будуть накачувати розчинники «кислоти й луги. При цьому спробують добувати їх тут-таки, на місці «з сировини, що потрапить під руки. З розчину за допомогою електролізу вилучать як основний метал, так і його супутники «рідкісні елементи.
Своє слово скаже й біометалургія. Водорості, комахи та бактерії, як відомо, нагромаджують у своїх тканинах рідкісні метали. Отже, плантації водоростей, розплідники гусені та колонії мікроорганізмів дадуть металургам цінну сировину.
Тим, що ми тут розповіли про хімію та металургію, не вичерпується, звичайно, відповідь на питання, що дадуть інженерові-конструктору, творцю нової техніки, його колеги «творці нових матеріалів. Не закінчено тут і розповідь про те, які в інженерній справі відбудуться стрибки та перевороти хоча б найближчого десятиліття.
Можна було б навести й інші приклади.
Технологія обробки: широке застосування електроніки, електронний промінь у ролі різця, свердла, фрези; електронна плавка, обробка різних матеріалів, зварювання «не лише на Землі, а й у космосі при спорудженні позаземних станцій…
Кібернетика: кібернетичні моделюючі і керовані пристрої, методи машинної математики «для вибору оптимальних технологічних процесів та режимів…
Механізація та автоматика в найширших масштабах і в-найрізноманітніших царинах «це справді науково-технічна революція, що змінить характер виробництва….
Та ми ще на початку книжки домовились обмежити рамки розповіді. Бо інакше довелося б писати не одну, а кілька книжок.
Однак варто зачепити ще одне питання, яке не може не хвилювати нас. Коли здійсняться начерки інженера ««проектувальника» завтрашнього дня? Тут не можна, звичайно, дати точні прогнози, бо час все одно виправить їх. Очевидно, дещо збудеться швидше, ніж сподіваються. Приклад Із сучасного «космічні польоти: адже порівняно недавно дехто із скептиків вважав, що підкорення космосу «справа далекого майбутнього…
Але дещо не здійсниться так швидко, як гадають нині, «всі труднощі, всі повороти технічного прогресу передбачити неможливо. Та все ж цікаво ознайомитися хоча б з варіантом «розкладу на майбутнє». Ним займався, наприклад, англійський учений і письменник Артур Кларк, автор книжки «Профілі прийдешнього». Висловлювали свої припущення й інші письменники, вчені, інженери «за кордоном і в нас у Радянському Союзі. Ось яка вимальовується хронологія майбутніх науково-технічних досягнень.
На 1970 рік: висадка людини на Місяці і ракета з атомним двигуном; машини-перекладачі; зберігання електроенергії на складах.
На 2000 рік: освоєння планет; штучний мозок; передача енергії без дротів.
На 2010 рік: подорож до центра Землі; передача по радіо відчуттів, що сприймаються нашими п’ятьма органами чуттів.
На 2020 рік: запуск автоматів до інших зірок; роботи «механічні працівники.
На 2030 рік: контакт з позаземними цивілізаціями.
На 2050 рік: керування силою тяжіння; пробудження спадкової пам’яті.
На 2060 рік: досконалі машини, що навчають; пристосування планет для життя людей.
На 2070 рік: швидкість, близька до світлової; керування кліматом.
На 2080 рік: міжзоряний політ; машини, розумніші за людей; універсальні машини, що виготовляють яку завгодно річ.
На 2100 рік: зустріч з іншими цивілізаціями; світовий мозок; можливість керування функціонуванням іншої зірки.
Це припущення доповнює ще датування найважливіших хіміко-біологічних досягнень за той самий час «від вивчення мови дельфінів на 1970 рік до керування спадковістю, біологічної інженерії, анабіозу[3], штучного життя і безсмертя протягом XXI сторіччя, десь на рік 2100-й.
3
Анабіоз — стан організму, коли життєві процеси дуже уповільнені.