Козацький оберіг
- Автор: Белый Дмитрий
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-966-97344-2-6
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Козацький оберіг». Краткое содержание книги:
Данько перевів дихання й озирнувся навколо. Уздовж стін палало кілька смолоскипів, і при їхньому світлі хлопець зміг побачити просторий двір. Виявилося, що він щойно вибрався із підвалу для товарів, вихід з якого вів прямо на задвірки високого будинку. Данько здогадався, що саме в цьому будинку й жив Чалма-бек. Перед будинком росло декілька дерев, а посередині двору знаходився великий басейн, закритий зверху решіткою.
Час від часу з басейну доносилося хлюпання, наче великі тварини вовтузилися у воді. Данько згадав розповідь Жили про крокодилів-людожерів і похолов з жаху.
Намагаючись триматися подалі від страшного басейну, Данько прошмигнув до дерева й заховався під його стовбуром. І вчасно. Двоє вартових, тихо перемовляючись між собою, вийшли з-за рогу будинку і пройшли повз дерево, за яким ховався Данько. Один з вартових зупинився біля дерева, підняв з землі камінь, ледь не торкнувшись рукою хлопця, і пожбурив його в басейн. Там миттєво плеснуло й заворушилося щось тяжке й потворне. Вартовий засміявся, щось промовив до свого напарника, і вони пішли далі.
Данько дочекався, доки вартові зникнуть, і швидко підбіг до стіни будинку. Він вже збирався заскочити у дім, як двері повільно відчинилися, і з них вийшов… Чалма-бек! Данько, закритий відчиненими дверима, зіщулився й затамував дихання. Серце його калатало так, що хлопець не на жарт злякався, що його стукіт почує Чалма-бек. Данько відразу впізнав Чалма-бека, хоча бачив його лише раз, кілька років тому. Той стояв, тримаючи в руках палаючий смолоскип, і повільно оглядав двір. Одягнутий він був у довгий халат червоного шовку, розшитий чорними драконами. За поясом вельможі стирчав кривий кинджал у оздоблених дорогоцінним камінням піхвах.
Раптом Чалма-бек опустив поголену голову, його широкі плечі напружилися. Здається, що він відчував якусь приховану небезпеку. Данько схопився за Печать Зберігачів. Долоня його відчула тепло. Чалма-бек постояв трохи й пішов кудись углиб двору. Стражники, які з’явилися в цей час, побачили свого володаря і впали на коліна, ткнувшись головами в землю. Чалма-бек, не звертаючи на них жодної уваги, рішуче пішов далі. Данько, лякливо озираючись на нерухомих стражників, почав крадькома перебігати за ним, час від часу ховаючись за деревами.
Тепер він бачив, що Чалма-бек йде до непомітних на перший погляд залізних дверей у стіні великої башти, що тьмяно блищали при світлі смолоскипу.
Чалма-бек тицьнув зігнутим носаком свого чобота охоронця біля башти, і той, не підіймаючи голови поповз кудись у темряву. Чалма-бек витяг з-за пояса ключі й повернув їх у замку — двері зарипіли й відчинилися. Він озирнувся назад, хижо блимнувши поглядом з-під кошлатих чорних брів. Данько в цей час вже встиг заховатися за кущами, які оточували башту. Йому здавалося, що погляд бека наскрізь пронизує темряву. Данько мимоволі пригнув голову. Затримавшись на хвилину, Чалма-бек зняв зі стіни смолоскип і ступив до башти. Двері залишалися відчиненими, і Данько навшпиньках пробіг за ним. Вартовий так і сидів на землі, не піднімаючи голову, і Данько раптом зловив себе на думці, що теж хоче тицьнути його ногою.
Хлопець заскочив за двері і побачив, що полум’я смолоскипу, який тримає у руках Чалма-бек, зловісно блимає десь внизу. Луна від його кроків розносилася вздовж міцних кам’яних стін. Данько пішов по сходинках, обережно ступаючи босими ногами, немовби повільно входив у крижану безодню.
Данько спускався вниз, притискуючись спиною до стіни. Полум’я раптом щезло — Чалма-бек завернув у вузький тунель. Двері позаду Данька зарипіли й зачинилися. Данько злякано озирнувся, вичекав ще пару хвилин і продовжив повільно спускатись, обережно ступаючи на кам’яні сходинки.
Сходинки закінчилися, і хлопець побачив довгий коридор, уздовж стін якого коптили невеличкі лампи. Підлогу тут було викладено плитами білого мармуру, а на стінах виднілися мозаїчні картини. Данько придивився і йому стало недобре. Зображення були дуже старі, у деяких місця добряче облуплені, але більшість картин добре збереглися. Мозаїка, викладена руками давніх, ще античних майстрів зображувала воїнів у дивних панцирах і шоломах з гребнями, які билися між собою на великих аренах, оточені натовпами глядачів; він побачив полонених, яких пожирали дикі звірі чи вогнища; з жахом дивився на потворних богів із напівлюдськими напівзвірячими тілами, на жахливих істот, що падали з неба, хапаючи кігтями людей, які бігли широким степом. Над мозаїкою були написи грецькою та латинською мовами. При мерехтливому світлі ламп зображення на картинах тремтіло, і здавалося, що ці моторошні сцени оживали.