Золотий маг. Книга 1. Зерно

— Блін. Оце так фігня, — сказав сам собі Нік. Він опустив меч та озирнувся по сторонах. Аня, зіщулившись у кутку, дивилася на нього переляканими очима.

— Аню, досить сидіти, подивися, як там Ліна, — сказав він, піднімаючи дівчину.

Її всю трусило, руки тремтіли. Вона хотіла пригорнутися до Ніка, щоб заспокоїтися, але він поглядом показав їй на наставницю, і вона нахилилася над мольфаркою. Нік присів на стілець. Ноги його не тримали. Аня спробувала знайти пульс у Ліни, потім притулилася до неї, щоб почути серцебиття. Серце ледве билося. Дихання було рідким і переривчастим. Аня повернулася до Ніка і заплакала.

— Ніку, вона помирає. Демон випив з неї всі життєві сили, — через сльози прошепотіла Аня.

Ніка як громом оглушило. Він не міг видавити ні слова з себе. Погляд його гарячково бігав по кімнаті, наче шукав допомоги. Оглянувши всю кімнату і не знайшовши нічого, що могло б допомогти чи підказати, він зупинив свій погляд на Ліні. Вона безпорадно лежала на підлозі. Здавалося, що вона стала ще меншою, ніж була. Сльози почали капати з очей Ніка.

— Аню, ну треба хоч щось робити! Вона ж тебе вчила, як рятувати людей. Думай! — почав кричати він у відчаї.

— Я тільки лікувати можу, та й то далеко не все, — крізь сльози сказала дівчина. — Вона втратила майже всі життєві сили.

Нік подивився на наставницю. Поруч біля стіни лежав ангел без свідомості. У голові спливла картинка того випадку з отруєнням хлопця, і як Ліна його рятувала. Рішення прийшло саме. Тільки кров мага може врятувати Ліну. Він озирнувся, щоб знайти ніж. Поряд лежав меч ангела. Нік все-таки вирішив не ризикувати. Мало що може зробити з ним меч. У демона була маленька ранка, а чим все закінчилося. У кутку він помітив стіл, на якому стояли ліки, настоянки та інші засоби, які із собою привезла Ліна. Там лежав і невеликий ніж, який Аня часто використовувала для очищення та подрібнення інгредієнтів настоянок. Він підбіг до столу і схопив його. Аня практично лежала на нерухомій Ліні і ридала.