Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України
- Автор: Садовничая Виктория Викторовна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-7892-2, 978-966-14-7893-9
- Жанр: Прочая детская
Электронная книга - «Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України». Краткое содержание книги:
Золота рибка – не казкова героїня, а справжня риба з родини коропових, наукова назва її – китайський карась. Найдавніші відомості про золотих рибок з’явились у Китаї в VI ст. до н. е. Саме в цей час їх почали утримувати як декоративних тварин. Зображення золотої рибки є в ранніх пам’ятках китайської писемності й на гербах знатних родин. Містечко Пльон, розташоване на півночі Німеччини, має на своєму гербі зображення цієї рибки, й у фонтані на його привокзальній площі мешкають справжні золоті красуні.
Цікаві факти про тварин і птахів
Чому птахи не падають, коли сплять на гілці? Зазвичай під час відпочинку тварини приймають позу, в якій вони можуть максимально розслабити м’язи. Але для більшості птахів спокійний сон, навпаки, можливий лише при напруженні м’язів ніг, які допомагають їм стійко, не втрачаючи рівноваги, сидіти на гілці або жердинці. Ці м’язи довгими сухожиллями з’єднані з пальцями. Коли птах сідає, м’язи скорочуються, сухожилля натягується – і пальці стискаються. Під час сну птах не може випрямити ноги (уві сні його тіло нерухоме), тому пальці не випускають опору.
Птахи, які сплять стоячи у воді (наприклад, фламінго або чаплі), часто підібгають уві сні одну ногу. Так вони віддають воді менше тепла й довше зберігають оптимальну температуру тіла.
Утім, сон стоячки не єдиний спосіб відпочинку для птахів. Лелеки під час перельотів примудряються по черзі спати прямо на льоту. А темний крячок, покинувши гніздо, може декілька років без зупину літати над морем: ноги в нього не пристосовані до посадки на воду, він на бриючому польоті ловить водних комах і рибку, і спить, що називається, «на крилі».
Чому риби не замерзають у крижаній воді? Риби – істоти холоднокровні, тобто температура їх тіла дорівнює температурі навколишнього середовища. Між тим у найближчій до Південного полюса частині Світового океану – протоці Макмердо – температура води опускається деколи нижче – 2 ℃. При цьому полярні види риб не перетворюються на шматок льоду: вони виробляють глікопротеїни – особливі білки, виявлені в крові риб у середині ХХ ст. Це дуже ефективні кріопротектори: вони гальмують процес замерзання рідини у 200–300 разів краще, ніж, наприклад, звичайна сіль, яку кладуть у воду, щоб вона не замерзала. За присутності глікопротеїнів рух молекул у водному розчині стає менш хаотичним і вони гірше зв’язуються одна з одною в кристалічну решітку.
За ефективністю глікопротеїни перевершують антифризи. Імовірно, цим і пояснюється, що суто біологічні дослідження фінансував концерн «Volkswagen», зацікавлений в отриманні нових матеріалів для автомобільної промисловості.
Де пупок у кенгуру? Пупок являє собою рубець, що залишається на тілі новонародженого після видалення пуповини – судинного тяжа, який з’єднує кровоносну систему плоду з плацентою. Плацента – це оболонка плоду, яка тісно прилягає до стінок матки. Крізь плаценту в тіло плоду надходять кисень і поживні речовини й забезпечують його розвиток. У зворотному напрямку виводяться продукти обміну. Плаценту має переважна більшість видів сучасних ссавців.
Але кенгуру належить до меншості – до класу сумчастих. У цих тварин зародок, який розвивається в матці, майже не пов’язаний з її стінками й живиться тільки за рахунок проникнення речовин. З ростом зародка такий спосіб постачання стає неефективним. Тому сумчасті народжують маленьких недорозвинених дитинчат – фактично ембріонів. Тим не менш ці крихітні істоти самостійно дістаються по материнській шерсті до сумки, де й відбувається їх подальший розвиток. Оскільки в кенгуру немає плаценти, то й у кенгуряти немає пуповини, а якщо немає пуповини, то й пупку нізвідки взятись.
Як птахи орієнтуються в польоті? Щоб без карт пролетіти тисячі кілометрів і безпомилково потрапити в призначений пункт, птахи використовують «вбудовані» матір’ю-природою феромагніти, за допомогою яких вони орієнтуються за магнітними полями планети. Крім того, голуби, наприклад, здатні запам’ятовувати прикметні особливості на землі, за якими й орієнтуються.