Моє сторіччя
- Автор: Грасс Гюнтер
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-435-6
- Переводчик: Наталья Владимировна Сняданко
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Моє сторіччя». Краткое содержание книги:
Читач однозначно відкриє для себе іншу Німеччину, побачивши й почувши її через призму світосприйняття й самоусвідомлення її громадян, яким випала одна з найскладніших доль у світовій історії минулого сторіччя.
1960
Це просто катастрофа! І хоча на Олімпійських іграх у Римі загальнонімецька збірна виступила ще раз, але у фірмі «Адідас» стався остаточний розкол. І все через Гарі. Не тому, що він хотів посварити нас, братів, але так вийшло — він посприяв нашому конфлікту, тим більше що в ділових справах ми вже давно розділилися: мій брат ще задовго до цього відкрив поблизу Фюрта фірму-конкурентку «Пума», однак, слід зазначити, її продажі й близько не можна було порівняти з продажами «Адідаса».
Це правда: обидві фірми захопили світовий ринок виробництва спортивного взуття. Але правдою є й те, що Армін Гарі посварив нас між собою, бо він здійснював свої рекордні забіги раз у кросівках «Адідас», а вдруге — у кросівках «Пума». Обидві фірми за це заплатили. Тож у Римі він бігав у кросівках мого брата, але коли після свого неймовірного забігу отримував золоту медаль, то на п’єдесталі був уже в кросівках «Адідас». І це при тому, що саме я після його перемоги у десятисекундному забігу в Цюриху поставив його кросівки в наш музей і розробив нову модель — «9,9», щоб Гарі міг саме в ній стартонути в Римі.
Страшенно шкода, що його перевербував мій брат, та це характерно для наших родинних чвар, бо відразу після золотої медалі — а Гарі переміг і в естафеті чотири на сто — вісім нових моделей кросівок «Пума» були представлені спортивній пресі з його ім’ям. Починаючи від «Старт-Гарі» та «Спурт-Гарі» й аж до «Перемога-Гарі». Хоча я, звісно ж, не знаю, скільки «Пумі» довелося заплатити за це.
Але сьогодні, коли примирення вже неможливе, фірму продано за кордон, а мій брат помер, і цим завершилася наша ворожнеча, сьогодні я зі страхітливою чіткістю бачу, що ми не повинні були зв’язуватися з цим хлопцем, якого недарма прозвали гончим псом.
Уже незабаром нам довелося гірко пошкодувати про наші доброчинні наміри. Щойно йому вдалося поставити нарешті підтверджений світовий рекорд, як почалися всілякі скандали. Уже в Римі цей розбещений хлопець встряг у сварку з функціонерами від спорту — через естафету. За рік його кар’єрі спринтера настав кінець. І це після такого стрімкого злету! І неправда, що там розповідають про автокатастрофу, — це було звичайне грубе порушення правил аматорського спорту. І що саме ми, «Адідас» і «Пума», буцімто зіпсували Гарі. Усе це, ясна річ, дурниці, хоча мушу визнати, що мій безгрішний братик завжди знався на тому, як перекуповувати бігунів, і ніколи не торгувався. Він пробував говорити з усіма: з Фюттерером, Ґермаром, Лауером. Але з Гарі він потрапив у пастку, це правда, хоча я й досі вважаю, що спортивний суд виявив надмірну прискіпливість, оголосивши недійсними всі його наступні перемоги й рекорди, адже цей хлопець був унікальним бігуном на короткі дистанції — навіть чорношкірий Джессі Оуенс визнав це і потиснув руку білому Арміну Гарі.
Я не змінив думки: це просто катастрофа! Та навіть якщо життєвий шлях цього генія з бігу й демонструє, наскільки його моральність поступається спортивному таланту, — бо згодом він постійно опинявся в центрі різноманітних скандалів, то як маклер із торгівлі нерухомістю, то як бізнесмен, і врешті-решт на початку вісімдесятих погруз у болоті афер профспілкового підприємства «Нова батьківщина» та архієпископського ординаріату в Мюнхені, тож був засуджений на два роки ув’язнення за порушення боргових зобов’язань та обман, — але я й досі бачу перед собою того великого хлопчика, який поставив світовий рекорд, подолавши стометрівку за сорок п’ять бігових кроків, і при цьому замір максимальної довжини кроків показав два метри двадцять дев’ять сантиметрів; і таким же, напевно, бачив його і мій брат.