Повна академічна збірка творів

Конец.

Очевидно, цей переклад Сковорода зробив у 1790 р. Принаймні супровідний лист-присвята Якову Донцю-Захаржевському датований 13-им квітня 1790 р. Твір (без супровідного листа) дійшов у одному-єдиному спискові, який зберігається в Архіві Російської академії наук у Санкт-Петербурзі (ф. 216, оп. З, № 1065). Супровідний лист був надрукований у Наукових записках науково-дослідчої катедри історії європейської культури [див.: Мпслов М. А. Переводы Г. С. Сковороды // Наукові записки. Праці науково-дослідчої катедри історії європейської культури. - [Харків], 1929. - Вип. 3. - С. 29-34]. Переклад уперше вийшов друком у київському виданні творів Сковороди 1961 р. Основний текст подаємо за рукописом, а лист-присвяту - за харківською публікацією 1929 р.

1 Див. прим. 15 до діалогу «Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира».

2 Яків Михайлович Донець-Захаржевський - один із приятелів Сковороди, очевидно, син Михайла Михайловича Донця-Захаржевського, який був сумським полковником. Дружні стосунки Сковороди з Яковом Донцем-Захаржевським зав'язалися ще під час роботи філософа в Харківському колегіумі, адже тут навчалися (зокрема й у Сковороди) двоє його племінників - Павло та Василь. Перегодом ця дружба зміцніла під впливом зустрічей Якова Донця-Захаржевського з Михайлом Ковалинським у Санкт-Петербурзі. Сковорода не раз бував у Якова Донця-Захаржевського у Великому Бурлуці [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970.-С. 166].

3 Лат. essentia - 'єство'. Цей термін був запроваджений Ціцероном як переклад грецького ovoia. Вперше зустрічається в «Моральних листах до Луцілія» Сенеки (LVIII, 6).