Оповістки з Меекханського прикордоння. Північ-Південь [UK]

Меекханці виказали ласку храму Сетрена, наказавши всім його жерцям вклонитися перед обличчям Великої Матері й запропонувавши включити Рогатого до офіційного пантеону Імперії.

У культі Бика стався розкол. Частина земель його вірян уже була під владою Імперії, а решта розпалася на незалежні князівства, тому ієрархи дійшли висновку, що визнання та місце серед офіційних імперських релігій підходить їм набагато більше. Блискавично знайшлися старі сувої, які підтверджували, що Сетрен належав до Великої Родини, а у Війнах Богів завжди бився на правильному боці. І цього вистачило.

Але не всім. На територіях, колись підкорених культом, раз у раз воскресав його бойовий варіант, згідно з яким Сетрен був незалежним богом, опікуном народів півночі й бився з Небажаними лише тому, що так наказували його гордість і честь. І в ім’я честі та гордості воїни прикрашали себе татуюваннями сокири з борідками, вигнутими у вигляді бичачих рогів, і несли смерть та пожежі поміж своїх земляків — і на землі Імперії. Після останнього такого спалаху Винде’канн подвоїв свою територію.

У залі щось відбувалося. Потроху, майже нахабно, родові групи пересувалися ближче до вхідних дверей, збираючись на протилежному кінці великої зали. Кеннет оцінив, що тепер там стояло приблизно двадцять кланів. Дехто доволі нерішуче й досі стояв у центрі, кидаючи погляди праворуч і ліворуч, вираховуючи сили і сфери впливів, і лише чотири роди залишилися поблизу трону — хоча й серед тих він бачив войовників, особливо молодих, які демонстративно відвертався від тахґа та його гостей.

Лейтенант щиро шкодував, що кланові кольори йому мало про що говорять, тож розклад сил у залі залишався для нього таємницею. Якби ще від цього розкладу не залежало життя делегації, солдатів та його власне… З іншого боку, гірко усміхнувся він сам до себе, якби знати, що означає це переміщення залою, можна було б уже обісцятися від страху. Інколи незнання — це благословення…

Двері безшелесно відчинилися, в коридорі за ними були погашені всі вогні, тож якусь мить усі вдивлялися в темний прохід. Раптом заграли сурми й з’явилася процесія.