Сплячі красуні
- Автор: Кинг Стивен Эдвин, Кинг Оуэн
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-5859-4, 978-617-12-5858-7, 978-617-12-5860-0
- Переводчик: Александр Красюк
- Жанр: Пост-апокалипсис
Электронная книга - «Сплячі красуні». Краткое содержание книги:
Обережно! Ненормативна лексика!
Як виявилося, там мало чого було опрацьовувати. Євка сиділа з руками, прикутими до стола, в кімнаті допитів, досі одягнена (на той момент) в казенні лахи, які їй видали Лайла і Лінні Марс. Хоча обличчя мала побите після кількох зіткнень з перегородкою в Лайлиному крузері, очі і настрій у неї лишалися недоречно веселими. На запитання про її поточну адресу, родину і медичну історію вона реагувала мовчанкою. Коли спитали про прізвище, вона сказала:
— Я за це думала. Ну, скажімо, Блек. Блек годиться. Не маю нічого проти Доу, що означає олениця, самка, але Блек, чорна, здається кращим прізвищем для темних часів. Звіть мене Євкою Блек.
— То це не справжнє ваше прізвище?
Нещодавно від дантиста, Гікс говорив ротом, все ще затужавілим після новокаїну.
— Ви не змогли б навіть вимовити мого справжнього імені. Імен.
— Та все ж таки назвіть мені його, — запропонував Гікс.
Євка тільки поглянула на нього тими своїми веселими очима.
— Якого ви віку? — спробував Гікс.
Ось тут життєрадісність жінки зів’яла до того, що здалося Клінту зажурою.
— Нема в мене віку, — промовила вона, та тут же й підморгнула заступникові директорки, немов вибачаючись за таку пафосність.
Заговорив Клінт. Пізніше буде час для повноцінного сеансу, але, попри все те, що наразі відбувалося в світі, його підбивало нетерпіння.
– Євко, ви усвідомлюєте, чому ви тут?
— Щоби пізнати Бога, любити Бога, служити Богу, — відповіла Євка.
А потім, наскільки дозволяв ланцюг, вона звела вгору руки в кайданках, демонстративно перехрестилася і розсміялась. Більше вона не сказала нічого.
Клінт пішов до свого кабінету, де, як сказала Лайла, вона на нього чекатиме.
Там він побачив, що вона говорить у свій наплічний мікрофон. Вимкнувшись, Лайла сказала:
— Я мушу їхати. Дякую, що прийняли її.
— Я тебе проведу.
— Не хочеш зайнятися своєю пацієнткою?
Лайла вже вирушила коридором до внутрішніх головних дверей з піднятим угору обличчям, щоб офіцер Міллі Олсон на моніторах могла бачити, що вона повноправна громадянка — фактично Джоан Закон[127] — а не якась із тутешніх утримуваних.
Клінт сказав:
— Обшук голяка і дезінфекція — це жіноча справа. Я приєднаюся, щойно вона буде одягнена.
«Але ж ти сама все це знаєш, — подумав він. — Ти така втомлена, що забула, чи просто не хочеш зі мною балакати?»
Двері задзижчали, і вони увійшли в тамбур між в’язницею і фойє, таке крихітне приміщення, що Клінт завжди відчував тут легку клаустрофобію. Знову дзижчання, і вони опинилися в країні вільних чоловіків і жінок. Лайла попереду.
Клінт погукав дружину, ще не встигла вона вийти.
— Ця Аврора…
— Скажи знову, що мені не можна засинати, і я напевне закричу.
Їй хотілося, щоб це прозвучало жартівливо, але Клінт бачив, як Лайла намагається стримати своє роздратування. Неможливо було не помітити напружені брижі обабіч її губ і мішки під очима. Вона вибрала казково невдачний час для роботи в минулу ніч. Якщо слово удача взагалі тут доречне.
Він провів її до машини, де зі схрещеними на грудях руками огинався Рід Берровз.
— Ти не просто моя дружина, Лайло. Коли йдеться про правоохоронні органи округу Дулінг, ти в нас велике цабе.
Він простягнув руку, подаючи їй якийсь складений папірець.
— Візьми, і першим чином придбай оце.
Лайла розгорнула папірець. То був рецепт.
— Що таке провігіл?
Він поклав долоню їй на плече і притягнув ближче, зовсім не бажаючи, щоб Рід підслухав їхню розмову.
— Це проти апное вві сні.
— У мене нема такого.
— Нема, але це допоможе тобі не заснути. Я не плету дурниць, Лайло, ти мені потрібна притомною, і нашому місту ти потрібна притомною.
Вона напружилася під його рукою.
— Гаразд.
— Зроби це швидше, поки не розпочалася веремія.
— Слухаюсь, сер. — Його настанови, нехай навіть проголошувані з найкращих спонукань, явно її дратували. — Тільки розберися, що там з моєю божевільною. — Вона змусила себе усміхнутися. — Я завжди можу поживитися в коморі речових доказів. У нас там гори маленьких білих пігулок.
Йому таке не спадало на думку.
— Це важливо мати на увазі.
Вона відсторонилася.
— Я пожартувала, Клінте.
— Я не кажу, щоб ти експериментувала з чимось. Я просто кажу, що… — він склав докупи долоні, — що це лише треба мати на увазі. Ми не знаємо, до чого це все призведе.
127
Фемінітив від стандартного виразу John Law — Джон Закон, персоніфікація працівника правоохоронної системи.