Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості
- Автор: Кэмерон Джулия
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 9786176793755
- Переводчик: Татьяна Савчинская
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості». Краткое содержание книги:
4. Чи трапилося цього тижня ще щось, що, на вашу думку, є важливим для вашого творчого відновлення? Опишіть, що саме.
Тиждень 6. Відновлюємо відчуття достатку
Цього тижня ви почнете долати одну з найбільших перешкод на творчому шляху — гроші. Вам потрібно буде проаналізувати свої уявлення про Бога, гроші і творчий достаток. Розділ присвячений дослідженням того, як саме ваші особисті погляди обмежують достаток і розкіш у вашому житті.
Ви познайомитеся з підрахунком як з одним із методів виходу з глухого кута у вашій творчості, який використовується для ясності і правильного використання фінансових ресурсів. Ймовірно, цей тиждень запам’ятається вам своєю мінливістю.
«Я вірю у Бога, — стверджує Ненсі. — Просто не вірю, що Бога цікавлять фінансові питання». Сама цього не усвідомлюючи, Ненсі має два переконання, які завдають їй шкоди. Вона вірить не лише в те, що Бог добрий — надто добрий, щоб мати справу з грошима, — а ще й у те, що гроші — це погано. Для того, щоб повністю відновити у собі здатність творити, Ненсі, як і багатьом з нас, необхідно переглянути свої уявлення про Бога.
Більшість із нас виховувалися на переконаннях, що гроші — справжнє джерело безпеки, а надіятися на Бога — нерозсудливо, небезпечно і просто смішно. Коли ми дивимося на польові лілії, то вони нам здаються красивими, проте надто старомодними, вони не надто вписуються у картину сучасного світу. Ми самі себе одягаємо. Самі купуємо продукти. І ми візьмемося за реалізацію свого творчого потенціалу, повторюємо ми собі, щойно у нас з’явиться достатньо для цього грошей.
А коли настане такий час?
Ми хочемо такого Бога, який видавався б нам величезною зарплатою і дозволом тринькати її на всі забаганки. Прислухаючись до нав’язливого: «Ще!» — ми не чуємо того тихого голосочка, який чекає десь у глибині душі, щоб прошепотіти нам: «Досить. Ти маєш достатньо і тобі нічого не бракує».
«Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться», — часто ще з дитинства говорили нам, цитуючи Біблію. Але ми в це не віримо. І ми точно не віримо у такий підхід, коли ідеться про мистецтво. У важкі часи Бог, може, й зодягне нас, і нагодує, але з якого дива він має купувати нам мольберт і фарби? Чи організовувати поїздку музеями Європи, чи оплачувати уроки танців? Богу точно не до того, говоримо ми собі. Ми, прикриваючись фінансовими труднощами, ухиляємося не лише від творчості, але й від духовного росту. Ми віримо у гроші. «Мені потрібно насамперед подбати про те, щоб мати дах над головою, — говоримо ми. — Ніхто мені не почне платити за те, що я буду більш творчою людиною».
Ми свято віримо у це. Більшість із нас у душі переконані, що робота повинна бути роботою, а не розвагами, а те, чим би ми справді хотіли займатися — писати, грати на сцені, танцювати, — це все несерйозно і це потрібно відкласти на другий план. Але насправді це не так.
Ми діємо згідно зі старим і шкідливим уявленням про те, що Божа воля для нашого життя і наша воля мають протилежні спрямування. «Я хочу бути актрисою, але Бог хоче, щоб я працювала офіціанткою у дешевих забігайлівках, — переконуємо ми самі себе. — Тому навіть якщо я намагатимусь стати актрисою, то однаково все закінчиться тим, що я обслуговуватиму столики».
Таке мислення ґрунтується на наших уявленнях про Бога як про суворого батька, який має свою незмінну думку щодо того, що нам підходить, а що ні, а нам, звичайно, його сценарій зовсім не до душі. Це деформоване уявлення про Бога потрібно переосмислити.
Цього тижня на ранкових сторінках напишіть про те, у якого Бога ви вірите і у якого хотіли б вірити. Для декого це означатиме щось на кшталт: «А раптом Бог — жінка і вона на моєму боці?». Для інших Бог — це енергія. Ще для інших — зібрання вищих сил, які ведуть нас до найкращого для нас життя. Якщо ви все ще дотримуєтеся уявлень про Бога, які сформувалися у дитинстві, то, найімовірніше, вони помилкові і завдають вам шкоди. Що б подумав про ваші творчі плани Бог, який прагне для вас найкращого? Ви припускаєте, що такий Бог насправді існує? Якщо так, то чи залишалася б для вас вищою силою робота, кохана людина чи гроші?
Багато з нас ототожнюють труднощі з добросовісністю, а мистецтво — з клеєнням дурня. Наполегливо працювати — це добре. Жахлива робота вибудовує нашу моральну стійкість. Але те, що дається нам дуже легко і до чого у нас хист, — скажімо, малювання, — сприймається як непорозуміння, яке і не варто сприймати серйозно. З одного боку, ми нещиро погоджуємося з тим, що Бог хоче, аби ми були щасливі, веселі і вільні. А з іншого — таємно переконані, нібито Бог хотів би нас бачити без гроша за душею, якщо ми раптом таки захочемо присвятити себе мистецтву. У нас є хоча б якісь докази таких уявлень про Бога?