Сад божественних пісень
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Язык: украинский
- Год: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
- Переводчик: Шевчук В
- Жанр: Древнерусская литература
Электронная книга - «Сад божественних пісень». Краткое содержание книги:
Григорія Сковороду всі знають як поета, філософа, мислителя, музиканта та педагога. Його твори залишаються актуальними в усі часи, бо з них можна почерпнути життєву мудрість, знайти відповіді на важливі питання, вони виховують найкращі моральні якості. Збірка «Сад божественних пісень» цікава наспівністю, роздумливістю, філософським характером – про високе призначення людини на землі.
Перейти на страницу:
Слухай, небо i земля! Нинi ужаснися,
Море, безднами вciма, погiдно двигнися!
I ти, швидкотекучий, повернися, Iордане,
Прийди скоро хрестити Христа, Ioанне! [63]
Красногляднiї лicи, стежки вiдслонiте,
Передтечу Iоанна до Христа впустiте.
Рiзномовнiї народи, разом з нами порадiйте,
Ангельськiї хори всi в небi славу пiйте!
3iйде Спас во Iордан, стане у глибинi -
Це зiйде на нього дух в тiлi голубинiм:
- Це улюблений мiй син є, - батько хмар такеє вicтить, -
Це месiя, вiн єство людськеє очистить.
Освяти струмки i нам, змiя ж - в порохняву!
Твого духа, Христе, дай нам росу i славу.
Не потопить нехай змiй. I ми всi з земного краю
Полетiмо, щоб спочить, до твойого раю.
Пісня 7-ма
Воскресiнню Христовому. Iз цього зерна: «Одинадцять же учнiв пiшли в Галiлею на гору, куди звелiв їм Icyc» [71]. Паска!
Чи хто мене вiд тебе зможе вiдвернуть,
А чи вогонь iз неба схочу я задуть?
Хай весь свiт - у забуття,
Лиш в тобi життя, о Icyce!
Веди мене з собою, в горну путь на хрест,
Радий жить над горою, кину земну персть.
Смерть твоя - то життя,
Жовч - солодке пиття, о Icyce!
Рани твoї бiдовi - то моя печать,
А твiй вiнок терновий - слави благодать,
Твiй цей поносний хрест,
Хвала менi i честь, о Icyce!
Пшеничная зернина хоч в нивi згнива,
Та з мертвого рослина i плiд ожива.
Одне зерно оте
В наступний рiк зросте, сторицею - плiд.
Розпни моє ти тiло, прибий на той хрест,
Хай зовнi я не цiлий, в нутрi ж бо воскрес.
Засохну зовнi я,
В нутрi заквiтну я, це смерть - не життя.
О мiй новий Адаме! Прегарний ти син!
О всьогосвiтнiй сраме! О буйство Афiн! [72]
Пiд буйством твоїх свiт,
Пiд смертю - безлiч лiт. Як темний покрив!
вернуться
63
Йдеться про Iвана Хрестителя, предтечу Icуса Христа, що пророкував його появу як месiї i охрестив його в рiцi Iорданi.
вернуться
71
Євангелиє вiд Матвiя, XXVIII - 16.
вернуться
72
Новий Адам! - Так називали Iсуса Христа. Вважалося, що його розп'яли на тiй горi (Голгофа), на якiй нiбито було поховано Адама. Буйство Афiн! - Йдеться про вiдвiдання Павлом Афiн (Дiї святих апостолiв, XVII - 16-34) i його ставлення до цього мiста з багатьма античними статуями, якi вiн вважав iдолами.
Перейти на страницу: