Чінгісхан

— Я повторюю тут те, що завжди говорив з височини мембера[95] і мечеті. Достовірний хадис[96] пророка — хай буде благословенне його ім’я і прославлене! — говорить: «Хто буде вбитий, захищаючи своє життя і майно, той мученик, той — джахід». Усі зараз повинні з мороку світських справ вийти на шлях покори і розбити загони турбот мечем відваги й старанності.

— Ми ладні віддати наше життя на полі битви! — вигукнули всі присутні.

— Але що ж ти радиш? — спитав шах.

— Ти — великий полководець, ти — новий Іскендер! — сказав старий імам. — Ти повинен рушити всі свої незліченні війська на береги Сейхуну і там зустріти в рішучій битві язичників-монголів. Ти повинен із свіжими силами вдарити на ворогів раніше, аніж вони встигнуть відпочити від важкої дороги по пустелях Азії.

Мухаммед опустив очі, промовчав і наказав говорити іншому.

Один кипчацький хан сказав:

— Треба пропустити монголів в середину нашого царства. Тут, знаючи добре місцевість, ми легко знищимо їх.

Інші кипчацькі хани радили покинути Самарканд і Бухару напризволяще, покладаючись на міцність їхніх високих стін, а подбати лише про захист переправи через багатоводну ріку Джейхун, щоб не пустити монголів далі, в Іран.

— Я знаю добре цих грубих кочівників, — сказав один хан. — Вони пройдуть по країні, пограбують її, але довго тут не залишаться. Вони не люблять спеки. І вони, і їхні коні звикли до холодної зими. Доки монголи будуть у нас порядкувати, постараємося зберегти нашого улюбленого падишаха, — хай продовжиться на сто двадцять років його царювання!.. — Ми відступимо за хребти Гіндукушу і підемо далі до Газни. Там ми зберемо нове велике військо. Якщо ж треба буде, то ми зможемо піти й до Індії. А тим часом монголи вдовольняться здобиччю і повернуться назад до своїх степів.

— Мова малодушного! — пробурчав Тимур-Мелік. Мухаммед спитав свого сина Джелаль ед-Діна:

— А ти що запропонуєш?

— Я твій воїн і жду твого наказу.

— А ти, Тимуре-Мелік?

— Перемагає той, хто нападає. А хто тільки захищається, той прирікає себе вітрові тління, — відповів Тимур-Мелік. — Саме тому людина, сміливо нападаючи, перемагає розлюченого сильного тигра. А йде за гори той, хто підібгав хвоста, хто боїться зустрітися з ворогом віч-на-віч. Навіщо ти мене запитуєш? Я давно прошу тебе: відпусти мене туди, де вже нишпорять передові татарські роз’їзди. Я випробую в сутичках з ними, чи вірно влучає моя стріла, чи не обважніла моя блискуча шабля!

— Нехай буде так! — сказав Мухаммед. — Незабаром відкриються від снігів перевали, і монголи почнуть спускатися з гір у долини Фергани. Там на монгольських головах ти випробуєш свою шаблю. Призначаю тебе начальником військ міста Ходжента.