Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
Конклюзію также можеш учинити з подобенства якого. Такая конклюзія єст в першом моєм казанню на стрітеніє господнє, которая починається: «Подобний єст бог зверцад-лу», і проч. Можеш конклюзію учинити і з прикладу якого. Такая конклюзія єст в обох казаннях моїх на успеніє пресвятої богородиці. В першом казанню конклюзія починається1; «Юстиніян, цесар кгрецький, мів на шаті своїй виритії міста», і проч. В другом казанню конклюзія починається: «Алексан-дер, кроль македонський, мів на короні своїй написанії такії слова», і проч. І в інших моїх казаннях такую конклюзію, з прикладу учиненную, обачиш. А в тім, з чого хочеш, учини собі конклюзію, тілько гляди, жеби она з темою згожала.
Ексордіум можеш часом написати, понижаючи себе, приписуючи собі недосконалость, слабость і неумієтность, кгди хочеш що великоє мовити альбо кого великого хвалити, наприклад, кгди хочеш мовити о богу, о тройці пренайсвя-тійшой, о пречистой діві. Такоє ексордіум в двох казаннях моїх знайдується, єдно на рождество пресвятої богородиці — написав пророк Давид: «Бездна бездну призьівает в глаеЬ хлябій твоих», і проч.; другоє на благовіщеніє пресвятої богородиці,— «кгди посилав бог Мойсея до фараона, кроля єгипетського», і проч.
Належить відати, же з єдної теми могуть рознії двоє альбо троє бити казання; знайдеш в моїм «Ключі» такую тему: «ИшгЬте прежде царствія божія и правди его, и сія вся прило-жатся вам» [Євангеліє від Матфея, гл. б, ст. 33]. З тоєї теми я двоє казання рознії учинив-єм; єдно на святого Николая, в котором наррація учить, же розними способами люде неба доступують, кгвалтом поривають, купують, випрошують, знаходять; з тоєї ж теми другоє казаннє в неділю третюю по сошествії святого духа учинив-єм, кгде наррація учить, же царством небесним називається Христос, наука Христова, віра христіянськая, церков святая, которого царства небесного маємо шукати; учинив-єм я двоє казання і на обрізащє Христово з єдної теми: в первом казанню наррація показуєт імена, которими ся Христос називаєт, в казанню втором наррація показуєт імена, которими ся збавленнє наше називаєт [...]
Треба розділити тему на часті в наррації, і кождую часть теми особно повідати. Такоє у мене казаннє знайдується на воскресеніє Христово, в котором тема: «Солнце возсіяет в нощи, и луна трьіщи на день, и каплет кровь от древа, и камень дасть глас свой». Тую всю тему я розділив-єм на часті в наррації і кождую часть особно повідав-єм. Ексордіум'зась і конклюзія звичайним ідуть трибом, як і в інших t .1 іаннях; ексордіум починається: «Чворакий єст сенс в Письмі Святом», і проч.; конклюзія починається: «Православнії ' І>пстіане, відаєте, же сонце в ночі засвітило», і проч. Єст v мене і другоє такое казаннє на покров пресвятої богородиці, її котором тема: «Изважи ми огня тягость, или изм'Ьри дьіха-міс в-Ьтра, или возврати вт>спят день, иже мимо йде». Тую тему я в наррації розділив-єм, і кождую часть особно повідав-єм. Ексордіум зась і конклюзія так же ідуть, як в інших казаннях. Ексордіум починається: «Слушне ангел Гавриїл назвав иречистую діву благословенною», і проч.; конклюзія починається: «У Даріуша, кроля перського, три покойовії учинили квестію», і проч. Знайдеш у мене такоє казаннє на святого Пиколая і на святих верховних апостол Петра і Павла, кгдз тему в наррації на часті розділив-єм.
Єсли в неділю схочеш казаннє повідати, обіцуй в пропозиції що доброє хвалити, наприклад, покору, пост, ялмужну, страннолюбіє, терпеніє, молчаніє, молитву, послушенство, чистость*дКвичеськую, живот законничий, кротость, справед-ливость альбо іншую цноту; по тім тоє повідай в наррації; в конклюзії напоминай людей, жеби ся оні в такой цноті кохали. Єсли теж схочеш, обіцуй в пропозиції що злоє ганити, наприклад, пиху, гнів, заздрость, лакомство, п’янство, вшете-ченство альбо інший гріх; по тім в наррації тоє будеш повідати; в конклюзії напоминай людей, жеби ся того гріху хрони-ли; ексордіум, якоє схочеш, можеш до свойого казання прило-жити, любо що хвалиш, любо ганиш. Наприклад, в неділю двадцять вторую, по сошествії святого духа, положи тема з євангелії, на службі божой читаного, такоє: «Не десять ли очистишася, да девять гдіі? Како не обр^тошася вЬзвращ-шеся дати славу богу? Токмо иноплеменник сей?» [Євангеліє від Луки, гл. 17, ст. 17—18]. Ведлуг тої теми обіцуй в пропозиції хвалити вдячность, ганити невдячность; по тім в наррації повідай тоє, що-сь обіцяв; в ексордіум можеш проказу троякую припомніти, которая бивала на людєх, і на шатах, і на домах, поневаж євангеліє недільноє десяти мужей прокажених споминаєт; в конклюзії напоминай людей, жеби вдячними бйЛи, а невдячності ся хронили.